Спеціальні потреби

Вправи на синхронність та купа тренерів - як готують гравців в американський футбол


Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Якщо у більшості неамериканців запитати, з яким спортом вони асоціюють США, то, мабуть, відповідь у більшості буде “американський футбол”.

Секрет популярності американського футболу – в його престижі

Якщо подивитись на факти та цифри, за багатьма показниками, американський футбол не буде “спортом номер 1”. Професійні гравці в середньому заробляють менше, ніж гравці в баскетбол чи бейсбол. Більше дітей грають в європейський футбол, баскетбол та бейсбол, ніж в американський футбол, як у спортивних секціях, так і просто у дворі чи в парку. І ті діти, що записалися в футбольну секцію, присвячують йому менше часу, ніж ті, хто займається, скажімо, тенісом чи боротьбою, - всього 3 місяці на рік, бо дитяче тіло не може витримувати такої кількості важкого контакту. У той же час в європейський футбол чи баскетбол можна грати цілий рік з невеликими перервами влітку через спеку та взимку на час різдвянних і новорічних свят.

Але коли доходить до соціального та комерційного аспекту, американський футбол раптом стає «спортом номер 1». Чемпіонат США з футболу – Super Bowl – найбільш рейтингова передача за рік. Вартість комерційного ролика на цьому чемпіонаті – 5 млн доларів за 30 секунд, а середня ціна квитка на стадіон – 2-3 тисячі доларів.

Думаю, що основна причина - питання престижу. У шкільному віці потрапити в футбольну команду – дуже круто. У маленьких містечках шкільна гра в футбол є частиною культурно-спортивного життя усього міста, а шкільні футбольні ігри збирають більше глядачів, ніж усі інші види спорту разом, за винятком баскетболу. В нашій школі на гру з американського футболу іноді приходить більше двох тисяч глядачів тільки з нашої сторони, а сама гра часто транслюється на шкільному Twitter.

У маленьких містечках шкільні футбольні ігри збирають більше глядачів, ніж усі інші види спорту разом, за винятком баскетболу.

З власного досвіду помічника тренера нашої дитячої футбольної команди та з розмов з іншими тренерами і батьками в мене склалося враження, що більшість колишніх гравців та тренерів впевнені, що всі інші види спорту і поруч не стояли з футболом. Вони ділять атлетів на тих, хто грав у футбол, та усіх інших.

Навантаження на гравців в американський футбол велике із наймолодшого віку

Мені пощастило бути залученим як в дитячий американський, так і європейський футбол у США. Тож, виходячи з власного досвіду, можу зробити порівняння підготовки дітей, які займаються цими видами спорту, в одній віковій групі і в одному спортивному клубі.

Дітей приймають до секції повноконтактного футболу з 7 років. Якщо в європейському футболі (який тут називають соккер) діти діляться за роком народження, то тут - за вагою та віком.

Група, в якій грають наймолодші (7-9 років), називається «anklebiters» (так в англійській мові називають маленьких дітей; ідея полягає в тому, що вони настільки маленькі, що можуть вкусити лише за щиколотку – ред.). Тренування з а-футболу починаються десь на початку серпня, із соккеру - з кінця серпня - початку вересня. В серпні, до того як почнеться школа, тренування проходять 5 днів на тиждень з понеділка по п'ятницю по 2 години. Після того, як починається школа, - 3 рази на тиждень.

Діти всі біжать разом - тренери їм постійно нагадують, щоб не відривалися один від одного.

На заняття європейським футболом діти ходять лише 2 рази на тиждень і займаються годину. Оскільки для тренувань в американському футболі не треба багато місця, усі групи тренуються разом на одному полі. В соккері на повному полі тренуються 2-3 команди. На такому ж полі при бажанні можна втиснути 5-6 дитячих команд з американського футболу.

Тренування починається з пробіжки, причому всі біжать разом - тренери їм постійно нагадують, щоб не відривалися один від одного. Потім - розтяжка, віджимання, біг на короткі відстані, пасування. Більшість бігових вправ – вибухові. Діти вчаться правильно завалювати та блокувати «ворожих» гравців і робити це так, аби не нанести собі травму. Потім вони розбиваються на групи і роблять вправи саме для їх позиції. Наприкінці тренування - обов'язково біг на короткі відстані.

Перші тренування - тільки в шоломі, до кінця першого тижня - всі вже тренуються в повному захисті (шолом, груди, ноги). Додайте до цього ще вашингтонську серпневу спеку і ви зможете собі уявити, в якому вигляді дитина повертається з тренування додому. Отже машина, в якій можна підняти дах, - не розкіш, а засіб дихати повітрям, який ще не пропитався запахом поту та тестостерону.

У перший тиждень тренер намагається визначити, хто саме з гравців зможе бути квотербеком, а хто зможе перехоплювати ворожих бігунів.

Футбольна команда ділиться на дві частини - захист та напад. Якщо в групі менше 22 гравців (розмір команди), то деякі діти будуть грати і в нападі, і в захисті. Якщо більше, то – тільки ту роль, яку визначить тренер. На відміну від європейського футболу, де всі діти переважно роблять однакові вправи, гравці в американський футбол мають власну програму тренування, залежно від позиції.

Не всі позиції користуються однаковою популярністю серед дітей та і дорослих гравців. Одна з найменш популярних – лайнмен, який захищає квотербека, даючи йому можливість віддати пас. Тому тренери завжди ставлять їх на початку команди під час шикування та нагадують квотербекам і бігунам, що усі їх голи – саме завдяки лайнменам.

Різні позиції вимагають і різних навичок та талантів. В американському футболі місце знайдеться усім, - і швидким, і важким, і сильним і не дуже. Знову ж таки, вимоги до гравців у європейський футбол - більш уніфіковані.

Тренер відіграє вирішальну роль не лише під час підготовки, але й самої гри

Коли починається школа і час тренувань скорочується, менше часу витрачається на розминку. Фокус – на тренуванні прийомів блокування, зриву блоків та захватів. На перший погляд, рухи дуже прості, але там є достатньо деталей, які роблять ці прийому вдалими або не вдалими. Десь половину часу діти вчаться перехоплювати та правильно “збивати” гравців з м’ячем. А гравці з м’ячем вчяться від них ухилятися. Решту часу команда відпрацьовує ігрові комбінації. При чому цим комбінаціям вони дають власні назви – аби противник не здогадався, що саме вони замислили.

На відміну від величезної кількості видів спорту, у тому числі і європейського футболу, під час самої гри тренер продовжує відігравати вирішальну роль. Саме він вирішує, яку комбінацію треба застосовувати, намагається аналізувати гру іншої команди та “перестроїтись” на неї по ходу гри.

Дуже великий натиск під час тренувань та гри робиться на командну гру і на відчуття “команди”. Є спеціальні вправи на “синхронність”, коли діти повинні разом хлопати чи щось вигукувати. З початку мені це здавалося лише вправою для підняття моралі, але потім я зрозумів, це дуже важливо для синхронного розіграшу комбінації, аби всі гравці могли рухатися в потрібну точку разом по команді.

На протязі всього сезону тренери намагаються зрозуміти, котрі діти підходять для яких позицій і котрі діти не бояться контакту. Ще навіть всередині сезону вони починають думати, хто з дітей повернеться наступного року, скільки він буде важити і на якій позиції зможе грати в наступному сезоні. Це відрізняється від європейського футболу, де команда кожного року поповнюється новими гравцями, але це не впливає на тактику гри.

В американському футболі потрібно щонайменше 3-4 основних тренерів та 2-3 помічників.

Тренерів в американському футболі потрібно багато. Якщо в дитячому європейському футболі один тренер з помічником можуть більш-менш тренувати всю команду, то в американському футболі потрібно щонайменше 3-4 основних тренерів (головний, нападаючий, захисний та спеціальний) та ще 2-3 помічників, щоб допомагати з вправами та слідкувати, аби діти не травмувалися на тренуванні. До підготовки тренерів-волонтерів теж ставляться серйозніше, ніж у звичайному футболі. Для отримання сертифікату тренера-волонтера нам обов’язково треба було пройти онлайн-курс та здати тест. Велика частина цього курсу присвячена безпеці, першій допомозі, струсам мозку та серцевим нападам.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: 5 необхідних кожному навичок, які дає американська освіта. Відеоблог

5 необхідних кожному навичок, які дає американська освіта. Відеоблог
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:05 0:00

  • 16x9 Image

    Генріх Карпинський

    Програміст. У США з 2001-го року. Працює у сфері ІТ. Активно залучений в дитячий спорт у США – як батько юних спортсменів та тренер дитячої команди.

Інше за темою

Розсилка

Відео - найголовніше

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG