Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
У США 8 березня не є вихідним днем. У цей день чоловіки не дарують жінкам цукерки та квіти. Тут, як і в багатьох країнах світу, 8 березня - Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
І хоча, дивлячись з України, може скластися враження, що США – країна перемоги фемінізму, це далеко не так.
Майже 47% усіх працівників США – жінки
Так, тут дійсно є чимало жінок на керівних посадах у владі та – набагато менше – у великому бізнесі. Як і в Україні, американські жінки мають рівний з чоловіками доступ до освіти та повні політичні права. І це далеко не природне явище – за це багатьом жінкам доводилося боротися, витримуючи висміювання не менш образливі, ніж в новому ролику «Правого сектору» про феміністок та ЛГБТ. А в більшості країн Третього світу жінки і досі позбавлені рівного з чоловіками доступу до освіти, політичних та економічних прав.
Жінки вийшли на роботу не тому, що їх спокусили на це феміністки
Більшість жінок у США працюють. Майже 47% усіх працівників – жінки.
Чому так – причин багато. По-перше, жінки, як і чоловіки, мають певні таланти і здібності, які вони можуть реалізувати на ринку праці.
По-друге, виростити дітей та підтримувати стандарти життя не гірше, ніж в батьків, сьогодні на одну зарплату важко, а то і неможливо.
По-третє, економіці потрібна жіноча праця. Хоча зараз майже половина усіх працівників - жінки, безробіття – на дуже низькому рівні. Швидкий розвиток науки та технологій відбувається, у тому числі, і завдяки внеску мільйонів добре освічених жінок, які працюють в технологічних компаніях, наукових лабораторіях, в бізнесі та в освіті.
І останнє – принципи піраміди потреб Маслоу поширюються на жінок так само, як і на чоловіків. Після того, як основні фізичні потреби задоволені, з’являються потреби соціальні, а потім - духовного росту. Навіть найпрекрасніший чоловік не може дати жінці все. А улюблена справа може і значно розширити коло спілкування, і надати життю значення. Працюючі матері, хоча вони більше втомлюються і менше сплять, менш страждають на депресію, ніж домогосподарки.
До речі, не варто думати, що жінки спочатку сиділи в печерах, потім - у хибарах, замках, будинках і в квартирах, поки чоловіки полювали на мамонтів, подавали їм шуби і носили торби. А потім в них від пропаганди феміністок щось перемкнуло, вони вдягли штани і пішли в офіс.
Жінки завжди важко працювали. Нещодавня археологічна знахідка свідчить, що мускулатура жінок у первісному суспільстві була більш розвинута ніж в сучасних елітних спортсменок. Це явно не від сидіння по печерах. В аграрному суспільстві жінки працювали і на полі, і виконували важку роботу вдома, народжуючи майже щороку по дитині. Я якось спробувала підняти праску своєї прабабки – тут точно потрібні м’язи штовхача ядра.
Мускулатура жінок у первісному суспільстві була більш розвинута, ніж в сучасних елітних атлетів
З початком індустріальної революції, коли чоловіки залишили домогосподарства і пішли працювати на фабрики та заводи, стало зрозуміло, що їх одних не достатньо. Спочатку відправили на роботу дітей. У 1820-му році на Півночі США половина працівників на фабриках були хлопці та дівчата, молодші за 11 років. Не працювати собі могли дозволити лише багаті жінки, а служанки, швачки, прачки, які мали і власні родини, трудилися з ранку до ночі.
І потягом всього 20-го століття жінки працювали поза домом – вчительками, секретарками, фабричними працівницями, продавчинями, тощо – хтось лише до заміжжя, хтось, коли виросли діти, але такого, аби усі або майже усі жінки клопотали виключно по господарству, не було.
У сучасній Америці у жінок все ще залишаються бар’єри в кар’єрі
Досі залишаються упередження при прийомі на роботу, що доведено низкою експериментів, коли на посаду подавалося резюме з чоловічим і таке саме – з жіночим ім’ям. Жінки заробляють 80% від того, що заробляють чоловіки. Частково – це тому, що жінки йдуть в менш оплачувані професії, де існує більша гнучкість, наприклад, дизайнерами, чи є більше вільного часу, наприклад, літні канікули в школах у випадку вчителів.
Втім, є таке, що жінки роблять теж саме на тому ж рівні, але отримують менше. Двома такими скандальними випадками стало відкриття багатолітньої редакторки ВВС Керрі Ґрейсі, що вона заробляла набагато менше, ніж її колеги на тій самій посаді, що викликало великий резонанс в американському суспільстві, де ситуація та культура подібні до британських, а також – коли за перезйомку кількох сцен актриса Мішель Вільямс отримала менше тисячі доларів, а актор Марк Волберґ - півтора мільйона.
До речі, рух «Я теж» - він не лише про секс, відносини між статями і погані манери. Це також про втрату економічних можливостей жінками. Гарві Вайнстін прямо наказував не запрошувати на кастинги акторок, які йому відмовили, руйнуючи їх кар’єру. Але у більшості випадків жінкам самим доводиться робити вибір. Звичайно, легко сказати «Якщо вона себе поважає, то має піти». Але чому жінка, яка вклала чималі гроші в освіту, величезні зусилля, можливо, має унікальний талант повинна все це приносити в жертву лише тому, що хтось не може себе контролювати?
Тим не менш, чимало жінок у США роблять серйозні кар’єри. Різниця в заробітках молодих жінок та чоловіків у великих містах – мінімальна. Багато жінок не мають чи не відчувають жодних ознак дискримінації - особливо молоді, талановиті та … бездітні.
Різниця в заробітках молодих жінок та чоловіків у великих містах – мінімальна
Важкий вибір мами
Усе змінюється, як тільки народжується дитина. Я сама цими темами зацікавилася лише після того, як завагітніла. У США не існує декретної відпустки, а відпустка з догляду за дитиною обмежується трьома місяцями без оплати у державних підприємствах та підприємствах з понад 50 працівниками. Окремі великі компанії, як наприклад, Facebook чи Google пропонують значно кращі умови, але є безліч роботодавців, які дозволяють новим матерям лише 4-6 тижнів за власний рахунок.
А вижити маму чотиримісячної дитини з роботи не так-то й складно – регулярно попроси працювати понаднормово.
Система освіти і робота організовані так, ніби в кожній родині є мама чи принаймні бабуся, які готові в обід забрати дитину зі школи або ж нагодувати дітей вечерею і вкласти спати, якщо раптом виникає нічна зміна або відрядження. Різниця між реальністю і фантазією компенсується звичайними американцями з власних кишень і коштує величезних грошей і нервів.
За відсутності соціальної політики, яка б допомогла родинам поєднувати виховання дітей та роботу, жінки шукають власні, оригінальні шляхи.
У 80-х жінок закликали зосередитися на кар'єрі, ні в чому не поступатися чоловікам, відклавши народження дітей на потім, нібито сучасна медицина це дозволяє. Але коли дослідниця Сільвія Ен Гьюлетт опитала найбільш успішних жінок у віці 41-55, 46% відсотків з них не мали дітей. Втім, лише одиниці ніколи їх і не планували. Решта - топ-менеджери, партнери великих юридичних фірм, телевізійні продюсери - страждали, що так і не стали мамами.
Наприкінці 20-го на початку 21 століття був інший міні-рух, коли частина високо освічених та успішних жінок у США вирішили взагалі кинути роботу, присвятивши себе повністю вихованню дітей. Це підняло стандарти виховання та раннього розвитку на недосяжну для інших і часом нездорову висоту. Вони стали ринком для таких товарів, як вербальний педометр, який заміряє кількість вимовлених слів для спілкування з новонародженим!
Але багато хто і не може собі дозволити кинути роботу. А ті, хто роботу не лишають, відчувають глибоке почуття провини перед своїми дітьми – те, що тут називається «материнська вина».
Новим американським рішенням стала рекомендація матерям заводити свій бізнес і працювати з дому, але це несе в собі додаткові ризики. Робота на півдня може бути гарним виходом, але часто це закінчується тим, що такий працівник робить повноцінну роботу за половину зарплати, добровільно відмовившись від кар’єрного росту.
А як же тато?
Процес зміни традиційних ролей, який почався з індустріальною революцією, усе ще триває, прискорившись після постіндустріальної. Конкуренція - вище. Робочий день - довше. Переваг, як фізична сила, у чоловіків практично не лишилося, особливо при зростанні частки сфери обслуговування. Усе більше жінок працює, а їхній внесок у родинний бюджет стає все вагомішим.
Арлі Гошчайлд в книзі «Друга зміна» (Second Shift) виклала результати свого глибокого дослідження організації розподілу домашніх обов’язків 50 пар, де обидва подружжя працюють повний робочий день і мають маленьких дітей (у 70-88 роках). За її спостереженнями, близько 20 відсотків з них – "егалітарні", тобто ділять обов’язки по-рівну. Сімдесят відсотків чоловіків виконують понад третини, але менше половини усієї хатньої роботи. І 10% - трохи допомагають, коли попросять, чи взагалі нічого.
Усі дружини в цих десяти родинах, з якими говорила дослідниця, відчували, що це не справедливо, хоча часто намагалися приховати образу міркуваннями про те, що вони «дуже добре організовані і їм не важко», «чоловіки все рівно нічого не вміють», «це все-таки – жіноча справа».
У США сьогодні в середньому тати мають на три години більше вільного часу в тиждень, ніж матері
Одні розлучалися. Інші – постійно сварилися з чоловіками, вимагаючи більшої участі. Треті мовчки тягли лямку, підриваючи власне здоров'я.
Деякі з них карали чоловіка, обмежуючи його контакт з дитиною та участь у прийнятті рішень по дому («він же нічого не вміє і не знає!»). Інші чи ті ж самі – відмовляли в сексі та емоційній підтримці («я втомилася»).
У США сьогодні в середньому тати мають на три години більше вільного часу в тиждень, ніж матері, що набагато менше, ніж коли Гошчайлд робила своє дослідження. У 60-70-х роках, за її підрахунками, було 15 годин.
Звідки брати ніжність?
В Україні на 8-е березня жінкам прийнято бажати краси, ніжності та жіночості. Але ані утиски на роботі, ані хронічний стрес від почуття відповідальності за усе, що відбуваються в родині, та - провини через те, що не додаєш дитині часу та уваги, ані фізична втома та брак сну розквіту ніжності та краси не сприяють. Як не сильно цьому допомагають цукерки та квіти раз в рік.
Жінки мають такі саме права на самореалізацію, економічні можливості, здоров’я та відпочинок, як і чоловіки. І культ «супержінки» у США чи «берегині» в Україні, а також подане пальто та відкриті перед дамою двері цього не замінять.
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Експерти: українські жінки не знають своїх прав, чоловіки не визнають наявності гендерної дискримінації. Відео
