Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
У США я живу вже майже 6 років і до приготування їжі ставлюся більше як до приємного хобі. Готую, коли хочу, іноді купую готове. Імпровізую, коли маю на те бажання, адже у тутешніх супермаркетах можна знайти продукти та прянощі з будь-якого куточку світу. Інколи використовую служби, які доставляють додому набори продуктів з рецептурними картками, з яких можна швидко приготувати цікаві страви та заощадити час на похід до магазину. У цій країні існує велика кількість різноманітних варіантів харчування, які нормально сприймаються та не руйнують сімейний бюджет.
Зростала я у типовій одеській сім’ї, де приготування їжі завжди було обов’язком матері, а батько долучався виключно у найважливіший кухонний момент року – сезон консервації. Виконуючи роль голови з закупівлі та закрутки, він щороку привозив мішки овочів-фруктів з Привозу та невтомно крутив консервним ключом у спекотній кухні. Мама займалась щоденним плануванням раціону, готувала все вручну і дуже смачно. Незважаючи на те, що обидва працювали п’ять днів на тиждень, кухня традиційно вважалася жіночою справою. Батько часто дорікав матері, що вона не навчає мене цьому мистецтву, і іммігрувала я з дуже приблизними знаннями кулінарії. Зараз намагаюся надолужити втрачене і інколи відвідую кулінарні майстер-класи.
Приготування індички прирівнюється у США до високого мистецтва.
Раніше мені доводилося відвідувати тільки безкоштовні демонстрації, які часто влаштовують у преміальних крамницях домашнього господарства, наприклад в Williams-Sonoma, і приурочують до традиційних американських свят. Особливо мені сподобалася демонстрація приготування індички на День Подяки. Приготування цієї страви прирівнюється у США до високого мистецтва і вимагає надзвичайного рівня витримки та бажання без вагань доторкатись до найінтимніших частин цього птаха. Недосвідчені кулінари – такі як я – часто купують індичку вже випотрошену та змазану усіма необхідними спеціями, що набагато простіше та приємніше.
Окрім безкоштовних, в США є величезна кількість більш-менш професійних майстер-класів на будь-який смак. Часто їх влаштовують ресторани та кулінарні бутіки, такі як Sur La Table.
Останній щомісяця пропонує 5-7 класів на вибір за $75 з особи. Ця мережа має багато магазинів по всій країні, тому долучитися до класу достатньо просто. Триває урок, як правило, дві години. Цього достатньо, аби приготувати обрану страву під керівництвом професійного шеф-кухаря, а потім скуштувати її разом з іншими учнями. Чудово проведений час, та й прибирати після себе не треба – що може бути краще?
Декілька тижнів тому я вперше побувала на схожому майстер-класі. Обрала грузинську кухню, яка останнім часом набуває популярності у Вашингтоні, особливо після відкриття першого грузинського ресторану минулого року.
За $50 з кожного, вісім кулінарних ентузіастів, переважно подружжя та декілька жінок, вчилися готувати хінкалі, фаршировані гриби та пхалі зі шпинату (така паста з горіхами та спеціями). Заняття проходило на професійній кухні у вашингтонському YMCA (величезній мережі суспільних центрів, які пропонують молоді різноманітні послуги від спортзалів до кінотеатрів).
Магічне поєднання неймовірних ароматів, фізичної праці, яка не вимагає інтелектуальної концентрації, та спілкування – чудовий рецепт для зняття стресу.
Замішування тіста та нарізка духмяних овочів та зелені – те, що треба після насиченого робочого дня та жорстких вашингтонських заторів. Магічне поєднання неймовірних ароматів, фізичної праці, яка не вимагає інтелектуальної концентрації, та спілкування – чудовий рецепт для зняття стресу.
Наша шеф-кухар, американка, яка довгий час жила в Грузії та вчилася готувати під керівництвом справжніх місцевих кулінарів у маленьких гірських селах, з сумом запропонувала нам тархун, так як у закладі, де проходило заняття, пити алкоголь було заборонено. Під впливом її розповідей про гостинність та веселі свята грузинів я навіть спланувала подорож до цієї чудової країни вже цього травня.
Дуже раджу відвідати майстер-клас з кулінарії, якщо ви ніколи не були, але маєте таку можливість. Впевнена, що моя матуся була б щасливішою, якщо б вона могла частіше готувати ось так, для свого задоволення та з веселою кампанією.
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Україна – одна з провідних тем американсько-балтійського саміту у Вашингтоні. Ексклюзив. Відео
