Фільм “20 днів у Маріуполі” визнали найкращою повнометражною документальною стрічкою. Режисер, лауреат Пулітцерівської премії, Мстислав Чернов став першим українським автором, який отримав таку нагороду.
Вареники, банош та синьо-жовті напої зібрали довжелезну чергу охочих скуштувати українську кухню. А розважала гостей мелодія бандури.
"Це перший Оскар для України, і це перший Оскар для AP, це перший Оскар для мене... Це збільшує довіру до мене, а це означає, що я буду робити більше історій. Повертаюся в Україну... Все це допомагає зберегти загальну увагу до Маріуполя, історії Маріуполя, історії України".
Українська "Капсула часу" в Нью-Йорку. Митці показали американцям те, як Україна та українці жили до вторгнення. Деталі – в сюжеті Ірини Соломко.
Колись захисник на футбольному полі – нині захисник країни у війні проти Росії. Владислав Ващук — відомий український футболіст приєднався до лав Національної гвардії України у 2023-му році. З того часу – він солдат і санітар у медичній роті Нацгвардії "Буревій”.
Молилися за дітей України, перемогу у війні та читали Біблію українською мовою на медитативній службі у церкві Стенфордського університету.
Вони можуть жити в безпечних країнах без обстрілів, бомбосховищ і постійного страху за своє життя. Натомість обирають жити в Україні.
Як воно: бути україномовним блогером у США? Голос Америки розпочинає підбірку історій українських блогерів, які живуть за океаном. Блогер Олег Балюк розповів, як заробляє на блозі й що вважає найбільшим недоліком цієї роботи. Дізнавалася Іванна Підборська.
Дивіться документальний фільм Голосу Америки "Джамала: Пісні Свободи".
До другої річниці повномасштабної війни Голос Америки зняв документальний фільм “Джамала: Пісні Свободи”, який показує два роки війни очима співачки та авторки Джамали. Світова прем’єра стрічки запланована на 24 лютого.
Не лише показати силу жінки, а й ширше познайомити американську аудиторію з сучасним українським мистецтвом - такою є мета виставки “Героїня” українських сучасних художниць в Нью-Йорку.
“Мене 100 разів питали, що я думаю про Пушкіна за ці два роки, більше 100 разів. Але ніхто не питав мене про Тараса Шевченка чи Лесю Українку. Це небажання, нерозуміння взагалі, що українська література заслуговує бути присутньою у великих видавництвах, воно теж має свою традицію”.
Більше
Підписка
No media source currently available
