Одночасно з виступом Володимира Путіна у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН – у столиці США – Вашингтоні відкрилася виставка «Обличчя війни». В експозиції всього одна картина – викладене з близько п’яти тисяч різнокаліберних гільз обличчя Володимира Путіна. Усі гільзи були привезені художницею Дарією Марченко із зони АТО. Сама художниця визнає, що це не лише її мистецьке, а й політичне висловлювання. Вона переконана, що пропагандистським заявам російського диктатора треба в тому числі протистояти сміливими арт-проектами.
Аби показ у Вашингтоні став можливим - художниці довелося отримати дозвільні документи на ввіз до США такого незвичайного портрету з гільз. Його авторка Дарія Марченко пригадує: ідея використовувати гільзи з’явилася у неї після того, як її хлопець приніс гільзи з Майдану.
«Коли я робила цей портрет, втрати України у війні ставали все більшими, й більшими. Все більше моїх друзів йшло туди (на фронт – авт.). І тоді я усвідомила, що у світі ці втрати недооцінюють. Саме кількість горя підказала мені, що треба використовувати багато гільз».
Для виставки у Вашингтоні організатори також розклали перед портретом колючий дріт, вони пояснюють і у цього є свій підтекст.
«Ми зробили цей проект із метою показати кожному українцю, американцю, чи людині, яка працює в Конгресі інформацію про те, що Путін прийшов у ваш дім і він вже так просто не піде», - поділився співорганізатор виставки Олексій Сивак.
Після першої презентації проекту художниця Дарія Марченко отримала відгуки з усього світу. Їй писали люди з Алжиру, Нідерландів, Сирії, Росії. Серед останніх, визнає вона, були й такі, що погрожували, але це художницю не налякало.
За художнім задумом, залежно від гри світла – вираз обличчя Володимира Путіна міняється від схвильованого, до наляканого, а відтак – демонічного й навіть – смішного.
Дарія Марченко каже, сподівається, що почує про цей проект і його прототип. І тоді, хто зна, може таки та й зрозуміє, що це він власними діями визначає, яким його портрет залишиться в історії. Художниця переконана – це зовсім не наївна надія.
«Я думаю, що жоден диктатор ніколи нікому не розкаже, які думки насправді огортають його серед холодної, темної ночі. Але всі вони відчувають і можуть собі передбачити, яке їх чекає майбутнє», – пояснює вона.
У Вашингтоні проект залишиться ще на кілька днів. Наразі ж тривають переговори із музеями Італії, Великої Британії, й навіть Індії та Тайваню про те, щоб у майбутньому проект помандрував саме туди.
Дивіться також: Ветерани АТО, яких лікують у США, ідуть на поправку
