Твори американських, українських, російських та угорських художників зібрані в одному з культурних центрів Мангеттенна. За словами організаторів виставки «Ми з Україною», метою заходу було продемонструвати глядачам, що насправді відбувається в Україні і звідки йде агресія. Організатори – російські волонтери, які через мистецтво вирішили показати, що Росія – це не лише Путін, і що від миру в Україні залежить мир у всьому світі.
«У нас є художники з України, з Росії, з США, навіть з Румунії. Усіх їх об'єднує одна ідея - підтримка України», - розповідає директор музею російського мистецтва у Нью-Джерсі Марго Гран.
Тут представлені понад 40 полотен Матвія Вайсберга, Володимира Давиденка, Антона Кандіского, Олекси Манна, Михайла Туровського, Андрія Єрмоленка та інших.
Робота американця Френка Гавіра називається «Путін у рамці». Автор намагався показати російського президента за ґратами і перед ними, але в обох випадках його дії обмежені. Френк поєднав малюнок та комп’ютерну графіку:
«Це величезна трагедія. Україна повинна бути вільною. Всі повинні бути вільними. Тут, в Америці, у нас теж є недоліки, вони пов'язані в основному з економічною нерівністю. Так що я вирішив взяти участь у цій виставці і спеціально написав для неї картину».
Постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв прийшов на відкриття разом з дружиною-художницею, яке бере участь у виставці. Всі виставлені тут картини Наталії Івашиної-Сергеєвої - мирного характеру, від початку війни в Україні вона не написала жодної картини. Каже, не змогла. Юрій Сергеєв поділився своїми відчуттями від побаченого тут мистецтва:
«Це не конфлікт націй - це конфлікт цивілізацій. Ми хочемо жити в майбутньому, а вони - в минулому. Але Росія - це не тільки Путін. Це ще й велика культура. І на цій виставці є роботи росіян, з якими Україна і будуватиме своє нове майбутнє».
Художниця Олена Лежен приїхала до США із Києва 25 років тому. Більшість її полотен передають стан душі жінки, яка відправила коханого чоловіка на війну.
«Мені дуже шкода людей, матерів, які втрачають своїх дітей. І взагалі я сумую через Україну. Людям потрібно дати жити і розвиватися, як вони хочуть», - каже художниця.
Це мистецтво не зупинить війну в Україні, кажуть організатори, але якщо воно помирить хоча б одну родину, яка розсварилась через війну, вона відбулась недаремно.
