Чи свідчить обвал ціни на нафту, запитує оглядач New York Times Томас Фрідман, про світову нафтову війну між Сполученими Штатами та Саудівською Аравією з одного боку і Росією та Іраном – з іншого? Якщо нафтовий союз між США та Саудівською Аравією – не випадковий збіг інтересів, а цілеспрямовані дії, то, за його словами, «ми явно намагаємося зробити з президентом Росії Володимиром Путіним і верховним лідером Ірану Аятоллою Алі Хаменеї точнісінсько те, що американці та саудити зробили з останніми керівниками Радянського Союзу: викачали з них нафту, аж поки ті не сконали, тобто довели їх до банкрутства, знизивши ціну на нафту до такого рівня, коли і Москва, і Тегеран не змогли наповнювати свій державний бюджет».
Зниження ціни відбувається внаслідок того, що економіки Європи та Китаю сповільнюються, США стали одним з найбільших виробників нафти у світі та дозволили експорт частини нафтопродуктів, а Саудівська Аравія відмовилася зменшити видобуток нафти, щоб втримати ціни, пише оглядач.
«Ані Москва, ані Тегеран не впадуть уже завтра. І якщо нафта подешевшає до менш як 70 доларів, США зменшать видобуток […] і ціна може стабілізуватися. Однак не сумнівайтеся, це падіння ціни слугує стратегічним інтересам США і Саудівської Аравії та шкодить Росії й Ірану».
«Підсумок: ця тенденція не дуже гарна для нафтомагнатів», – резюмує автор.
Зближення з Євросоюзом для України, Грузії та Молдови – краща альтернатива, аніж членство в Митному союзі Білорусі, Казахстану та Росії, пише аналітик Васіл Джаяні в журналі Forbes. Такого загалом очікуваного висновку він дійшов, проаналізувавши деякі ключові показники держав – членів ЄС і порівнявши їх з показниками країн Митного союзу.
По-перше, ЄС пропонує майбутнім членам незрівнянно кращі економічні можливості: його валовий внутрішній продукт (ВВП), що становить 16,7 мільярда доларів США, у 5,6 раза вищий, аніж у країнах Митного союзу. За рівнем ВВП на особу Білорусь, Казахстан і Росія теж посідають останні місця в рейтингу порівняно з країнами ЄС. За рівнем економічної свободи Росія та Білорусь перебувають на 140 і 150 місці у світі, і лише в Казахстані економічне середовище порівняно вільне. Тим часом економіка країни ЄС, за винятком Греції, переважно або помірно вільна.
По-друге, за якістю інституцій ЄС залишає Митний союз далеко позаду, а найбільш корумпована держава ЄС – Румунія, за індексом сприйняття корупції все одно перебуває на 54 пункти вище за найменш корумповану державу Митного союзу – Білорусь.
По-третє, за рівнем політичних прав і громадянських свобод «Дім Свободи» називає всі 28 держав ЄС вільними, а всі три держави Митного союзу – не вільними. За відповідними показниками вони поступаються навіть членові ЄС з найнижчим загальним балом – Болгарії.
«Якщо метою будь-яких трансформацій у колишніх радянських республіках, як-от Україні, Грузії та Молдові, є жвавіше економічне зростання, посилення політичних і громадянських свобод та інституційна розбудова, то вибір між ЄС і МС цілком очевидний, – пише автор. – Перевага ЄС також пояснює, чому Кремль використовує військові засоби, щоб змусити своїх колишніх сателітів повернутися до його орбіти. Москва просто може запропонувати їм набагато менше».
