За останні роки довіра українців до парламенту становить 1,99 бала за 10-ти бальною шкалою, що є найнижчим показником серед європейських країн. Такі дані оприлюднив Інститут соціології НАН України. Соціологи також повідомляють про низьку задоволеність життям та невпевненість у майбутньому серед громадян.
«Громадяни України, як і громадяни Греції та Хорватії, мають найнижчий рівень довіри за показником «довіра до парламенту», – зазначає заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук Євген Головаха.
Але якщо для європейських країн низький рівень довіри до інститутів влади свідчить про кризу, то для українців це «природній стан», – каже соціолог.
«Якщо у світі такий результат – це результат стійкого розвитку, то для України – це шлях до стагнації. Українці більше довіряють астрологам, ніж політикам», – говорить Євген Головаха.
Такі низькі показники довіри до влади були в українців завжди, – стверджує директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна. Втім, низька довіра не означає появу масових висловлювань протесту в країні, – зазначає вона у коментарі Голосу Америки.
«Загалом, в усі часи переважала недовіра, переважав песимізм. Найгірші показники по всіх параметрах були у 1998 році, це був рік, коли нікому не виплачували зарплату. Але у 1998 році не було ж ніяких виступів. Тому прямої залежності між цими показниками немає», – говорить Ірина Бекешкіна.
За словами експерта, найбільша готовність українців вийти на вулиці була у 2005 році. «Але тоді люди побачили, що вони можуть чогось добитися. І тому вони були готові протестувати, вони перемогли», – додає вона.
Експерти зазначають, що рівень довіри пов’язаний також із показниками задоволеності в країні. Так, українці найменше задоволені життям серед жителів інших європейських країн. «Сусідами» українців по незадоволеності є жителі Греції, Португалії та Болгарії. Таке дослідження українські соціологи провели для спільного європейського проекту.
«Якщо враховувати, що українці останніми роками взагалі залишаються одними із найнезадоволеніших та недовірливих у Європі, така негативна динаміка ставить під питання не тільки ефективність реформ в Україні, а й загальну перспективу позитивного соціально-економічного та політичного поступу країни на шляху євроінтеграції», – зауважує Євген Головаха.
Постійна криза в країні призводить до того, що населення втрачає підґрунтя для реалістичних планів на майбутнє. В українців ж переважає настрій невпевненості у своєму майбутньому, – говорить доктор соціологічних наук Микола Шульга.
«Тільки 7% опитаних вистачає впевненості у своєму майбутньому. У молоді цей показник вищий, що природно. Проте він дорівнює всього 12%. Більшості ж населення – 73% – не вистачає впевненості у своєму майбутньому», – каже Микола Шульга.
Влада ж не збирається реагувати на такі показники. Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна говорить Голосу Америки, що такі дослідження проводяться протягом 20 років, але «ніяких очевидних висновків з боку влади не було зроблено».
«Висновки влада не робить, і це окрема розмова. Очевидно, що зовсім по-іншому треба проводити політику. Інтереси країни треба ставити на перше місце, а свої власні чи політичні інтереси ставити далі. А в нас все навпаки», – зазначає Ірина Бекешкіна.
Єдиним «аномальним» роком в соціології, за словами Бекешкіної, був 2005 рік. Тоді рівень довіри в українців різко зріс, і не тільки до новообраного президента та уряду, але й до старого на той час парламенту.
«Громадяни України, як і громадяни Греції та Хорватії, мають найнижчий рівень довіри за показником «довіра до парламенту», – зазначає заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук Євген Головаха.
Але якщо для європейських країн низький рівень довіри до інститутів влади свідчить про кризу, то для українців це «природній стан», – каже соціолог.
«Якщо у світі такий результат – це результат стійкого розвитку, то для України – це шлях до стагнації. Українці більше довіряють астрологам, ніж політикам», – говорить Євген Головаха.
Такі низькі показники довіри до влади були в українців завжди, – стверджує директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна. Втім, низька довіра не означає появу масових висловлювань протесту в країні, – зазначає вона у коментарі Голосу Америки.
«Загалом, в усі часи переважала недовіра, переважав песимізм. Найгірші показники по всіх параметрах були у 1998 році, це був рік, коли нікому не виплачували зарплату. Але у 1998 році не було ж ніяких виступів. Тому прямої залежності між цими показниками немає», – говорить Ірина Бекешкіна.
За словами експерта, найбільша готовність українців вийти на вулиці була у 2005 році. «Але тоді люди побачили, що вони можуть чогось добитися. І тому вони були готові протестувати, вони перемогли», – додає вона.
Експерти зазначають, що рівень довіри пов’язаний також із показниками задоволеності в країні. Так, українці найменше задоволені життям серед жителів інших європейських країн. «Сусідами» українців по незадоволеності є жителі Греції, Португалії та Болгарії. Таке дослідження українські соціологи провели для спільного європейського проекту.
«Якщо враховувати, що українці останніми роками взагалі залишаються одними із найнезадоволеніших та недовірливих у Європі, така негативна динаміка ставить під питання не тільки ефективність реформ в Україні, а й загальну перспективу позитивного соціально-економічного та політичного поступу країни на шляху євроінтеграції», – зауважує Євген Головаха.
Постійна криза в країні призводить до того, що населення втрачає підґрунтя для реалістичних планів на майбутнє. В українців ж переважає настрій невпевненості у своєму майбутньому, – говорить доктор соціологічних наук Микола Шульга.
«Якщо враховувати, що українці останніми роками взагалі залишаються одними із найнезадоволеніших та недовірливих у Європі, така негативна динаміка ставить під питання не тільки ефективність реформ в Україні, а й загальну перспективу позитивного соціально-економічного та політичного поступу країни на шляху євроінтеграції»Євген Головаха
«Тільки 7% опитаних вистачає впевненості у своєму майбутньому. У молоді цей показник вищий, що природно. Проте він дорівнює всього 12%. Більшості ж населення – 73% – не вистачає впевненості у своєму майбутньому», – каже Микола Шульга.
Влада ж не збирається реагувати на такі показники. Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна говорить Голосу Америки, що такі дослідження проводяться протягом 20 років, але «ніяких очевидних висновків з боку влади не було зроблено».
«Висновки влада не робить, і це окрема розмова. Очевидно, що зовсім по-іншому треба проводити політику. Інтереси країни треба ставити на перше місце, а свої власні чи політичні інтереси ставити далі. А в нас все навпаки», – зазначає Ірина Бекешкіна.
Єдиним «аномальним» роком в соціології, за словами Бекешкіної, був 2005 рік. Тоді рівень довіри в українців різко зріс, і не тільки до новообраного президента та уряду, але й до старого на той час парламенту.
