Поки в світовій економіці тиша, українська економіка могла б зіграти на цьому та використати всі свої сильні сторони, переконані провідні економісти України. Натомість контроль влади заганяє розвиток країни у глухий кут.
Експерти з економіки переконані, що проект під назвою «Україна» може мати конкурентні переваги на світовому ринку. Але влада повинна схаменутися та діяти у зворотному напрямку від того, в якому вона рухається зараз. Про це під час експертного форуму, присвяченого стану економіки України в 2013 році, повідомив екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, народний депутат Петро Порошенко.
«Якщо Україна створить конкурентну економіку, прозору систему, інвестиційний клімат, то гарантовано сюди підуть гроші, наша країна зможе використовувати свої конкурентні переваги, диверсифікувати свою структуру експорту та внутрішню економіку», – каже Порошенко.
«Плюс потенціал аграрного бізнесу, потенціал доступу до питної води, плюс все ще висока конвертація робочої сили серед населення дають нам гарантовані конкурентні переваги», – додає він. Але щоб вийти на європейський ринок, Україна повинна зробити все, аби підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, переконаний екс-міністр.
Втім, ті, хто сьогодні при владі, чинять по-іншому. На думку екс-міністра економіки, без реформ Україну чекатиме «зростання дефіциту платіжного балансу, достатньо великий ризик девальвації, скорочення бюджетних надходжень».
Сьогоднішній уряд повинен усвідомити, що час, коли тільки влада знала все, закінчився. Час радитися із приватним бізнесом, громадськими організаціями, каже економіст, радник президента на громадських засадах Роман Шпек.
«Нашим урядовцям треба усвідомити, що час, коли уряд знав все, закінчився. Тут потрібний діалог із громадянським суспільством, бізнесовим середовищем. Якщо вони хочуть жити в умовах стабільної економіки і не платити податки, або користуватися пільгами без належного рівня конкуренції і прозорості, то нічого не вийде», – вважає експерт.
Та ж програма, за допомогою якої уряд хоче реформувати економіку країни, представляє, на думку Шпека, «надзвичайно дрібний мікроменеджмент», який не має перспектив.
Інша проблема урядових програм у тому, що вони не мають довгострокового плану. Вони розраховані на короткий час та на інтереси електорату під найближчі вибори, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«Проблема України, як і будь-якої іншої країни із демократією, що розвивається, полягає в тому, що плани, які розробляє влада, рідко мають довгострокову перспективу. В даному випадку українська влада буде максимізувати свої функції у 2013-14 роки. І будуть максимізуватися ті функції, які пов’язані з електоральною підтримкою, яку вони хочуть отримати на президентських виборах. Їх мало цікавить те, що очікує країну у 2016-17 роках і далі», – говорить Олег Устенко.
В коментарі Голосу Америки Олег Устенко додає, що неможливість прогнозування шкодить країні та всім учасникам ринку.
«Я не очікую, що цей рік буде жахливо песимістичний, але і не очікую, що він буде жахливо оптимістичний. Я очікую, що цей рік буде цікавим. Дуже багато незрозумілих речей, і нам треба почекати та зрозуміти, як буде розвиватися ситуація після першої половини року. Але очевидним є те, що така велика кількість невідомих не дає можливості робити довгостроковий прогноз, а це вже погано для країни, населення та усіх учасників ринку».
Втім, усі експерти сходяться на думці, що навіть якщо уряд стане більше обговорювати свої проекти із громадськістю, понизить тиск, все одно українська економіка не зможе розвиватися без додаткових коштів у вигляді міжнародних кредитів.
Експерти з економіки переконані, що проект під назвою «Україна» може мати конкурентні переваги на світовому ринку. Але влада повинна схаменутися та діяти у зворотному напрямку від того, в якому вона рухається зараз. Про це під час експертного форуму, присвяченого стану економіки України в 2013 році, повідомив екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, народний депутат Петро Порошенко.
«Якщо Україна створить конкурентну економіку, прозору систему, інвестиційний клімат, то гарантовано сюди підуть гроші, наша країна зможе використовувати свої конкурентні переваги, диверсифікувати свою структуру експорту та внутрішню економіку», – каже Порошенко.
«Плюс потенціал аграрного бізнесу, потенціал доступу до питної води, плюс все ще висока конвертація робочої сили серед населення дають нам гарантовані конкурентні переваги», – додає він. Але щоб вийти на європейський ринок, Україна повинна зробити все, аби підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, переконаний екс-міністр.
Втім, ті, хто сьогодні при владі, чинять по-іншому. На думку екс-міністра економіки, без реформ Україну чекатиме «зростання дефіциту платіжного балансу, достатньо великий ризик девальвації, скорочення бюджетних надходжень».
Сьогоднішній уряд повинен усвідомити, що час, коли тільки влада знала все, закінчився. Час радитися із приватним бізнесом, громадськими організаціями, каже економіст, радник президента на громадських засадах Роман Шпек.
«Нашим урядовцям треба усвідомити, що час, коли уряд знав все, закінчився. Тут потрібний діалог із громадянським суспільством, бізнесовим середовищем. Якщо вони хочуть жити в умовах стабільної економіки і не платити податки, або користуватися пільгами без належного рівня конкуренції і прозорості, то нічого не вийде», – вважає експерт.
Та ж програма, за допомогою якої уряд хоче реформувати економіку країни, представляє, на думку Шпека, «надзвичайно дрібний мікроменеджмент», який не має перспектив.
Інша проблема урядових програм у тому, що вони не мають довгострокового плану. Вони розраховані на короткий час та на інтереси електорату під найближчі вибори, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Якщо Україна створить конкурентну економіку, прозору систему, інвестиційний клімат, то гарантовано сюди підуть гроші, наша країна зможе використовувати свої конкурентні переваги, диверсифікувати свою структуру експорту та внутрішню економіку,Петро Порошенко
«Проблема України, як і будь-якої іншої країни із демократією, що розвивається, полягає в тому, що плани, які розробляє влада, рідко мають довгострокову перспективу. В даному випадку українська влада буде максимізувати свої функції у 2013-14 роки. І будуть максимізуватися ті функції, які пов’язані з електоральною підтримкою, яку вони хочуть отримати на президентських виборах. Їх мало цікавить те, що очікує країну у 2016-17 роках і далі», – говорить Олег Устенко.
В коментарі Голосу Америки Олег Устенко додає, що неможливість прогнозування шкодить країні та всім учасникам ринку.
«Я не очікую, що цей рік буде жахливо песимістичний, але і не очікую, що він буде жахливо оптимістичний. Я очікую, що цей рік буде цікавим. Дуже багато незрозумілих речей, і нам треба почекати та зрозуміти, як буде розвиватися ситуація після першої половини року. Але очевидним є те, що така велика кількість невідомих не дає можливості робити довгостроковий прогноз, а це вже погано для країни, населення та усіх учасників ринку».
Втім, усі експерти сходяться на думці, що навіть якщо уряд стане більше обговорювати свої проекти із громадськістю, понизить тиск, все одно українська економіка не зможе розвиватися без додаткових коштів у вигляді міжнародних кредитів.
