Керівник Міністерства закордонних справ Леонід Кожара не тільки не виключає одночасної співпраці України із Митним та Європейським союзом, але й пропонує створити спільний економічний простір між ними. Про це він заявив у понеділок під час форуму «Україна-2013: прогноз». Політики та експерти натомість чекають визначеності щодо курсу країни.
«Ми рішуче виступаємо за спільний економічний простір між цими двома потужними економічними об’єднаннями. У такому просторі легко знайдеться місце і для України», – сказав Леонід Кожара.
На думку головного дипломата країни, «затиснутість» України між двома великими політичними союзами – це тільки перевага та політична перспектива для країни в майбутньому. Як і раніше, Леонід Кожара продовжує заявляти, що Україні треба зміцнювати зв’язки як із Євросоюзом, так і з Митним союзом.
Невизначеність влади щодо напрямку зовнішньої політики загрожує приреченістю цієї політики, але ж мова йде або про «проєвропейський» напрямок, або «просовковий». Такої думки екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
«Треба прийняти те рішення, яке прописане у нашому законодавстві щодо напряму зовнішньої політики. Все просто. Ми йдемо у Європейський Союз», – говорить екс-міністр закордонних справ.
За його словами, для сьогоднішньої влади це буде нелегко, бо доведеться прийняти європейські правила гри, почати проводити реальні реформи та піклуватися про інтереси суспільства. Але все одно, це краще, аніж повністю втратити суверенітет за допомогою найближчих сусідів.
«Чи повинні ми йти до Митного союзу? Можемо, але це означатиме втрату спочатку економічного, а потім політичного суверенітету. Тобто перетворення керівників держави на місцевих гауляйтерів, які будуть сидіти на відомій зарплаті», – переконаний Володимир Огризко.
Водночас бути з обома союзами – неможливо. Так вважає радник з питань зовнішньої політики президента Європейського парламенту Арнольдас Пранцкевичус. Треба робити вибір, переконаний дипломат.
«Україна сама опинилася в такій ситуації, що має обирати. Але світові лідери неодноразово говорили Україні, що одночасні контрактні відносини неможливі, тому Україна має обирати», – сказав Арнольдас Пранцкевичус під час експертного форуму.
Між сторонами треба обирати того, хто фінансово спроможніший та лояльно ставиться до політики сусідніх країн. Так, член Ради федерації Федеральних зборів Росії, координатор Євразійського діалогу Андрій Клімов заявляє, що Європа вже давно не та, а Росія, навпаки, спроможна фінансово допомагати європейським країнам та іншим.
«Європа вже не грає тієї ролі, яку вона грала в житті людства навіть у 20 столітті. Під загрозою власних проблем Старий світ не тільки йде із головних ролей у світовій економіці та політиці, але й не здатен грати роль прикладу для наслідування», – говорить Андрій Клімов.
«Ще менше можливостей у країн Європейського Союзу у наданні фінансової підтримки. Не тільки поза межами, але й всередині Європейського Союзу. Я не буду вам нагадувати переговори, які проводяться моєю країною відносно допомоги. І ця допомога вже надається Росією, і рахунки йдуть на мільярди доларів країнам ЄС», – вважає він.
Втім, представники громадянського суспільства критично ставляться до слів речників Росії. Крім економічних переваг зони вільної торгівлі з ЄС, Україна може перейняти європейські цінності, а також модель, за якою будуватиме свою майбутню політику, зазначив керівник громадської організації «Центр UA» Олег Рибачук.
Поки ж українська влада не може визначитися, Євросоюз все більше «втомлюється» від України, на відміну від російської сторони. На це звернули увагу українські політологи.
Президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко зауважив у коментарі Голосу Америки, що у довгостроковій перспективі Росія більш перспективніша для України, та їх союз «взаємовигідний», тому просто «дивитися, як проти неї та її стратегічного партнера ведеться підривна робота, вона не буде».
«Станом на сьогодні Україна перебуває в такому жалюгідному становищі, що без вступу до Митного союзу просто не вціліє як держава. Тому в цьому союзі Київ повинен бути дуже зацікавлений, бо без нього просто не виживе», – сказав Ростислав Іщенко.
Натомість заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що хоч втома є, але останній візит єврокомісара Штефана Фюле до Києва свідчить, що Україна все ще має шанс.
«Від України втома певна вже є, і з боку Євросоюзу є бажання надати чіткі сигнали українській владі. Так, Фюле вже бував тут 7 разів, постійно спілкується із представниками влади», – говорить Чалий. Тож владі час визначатися та виконувати ту «домашню роботу», про яку неодноразово заявляли в ЄС, вважає експерт.
«Ми рішуче виступаємо за спільний економічний простір між цими двома потужними економічними об’єднаннями. У такому просторі легко знайдеться місце і для України», – сказав Леонід Кожара.
На думку головного дипломата країни, «затиснутість» України між двома великими політичними союзами – це тільки перевага та політична перспектива для країни в майбутньому. Як і раніше, Леонід Кожара продовжує заявляти, що Україні треба зміцнювати зв’язки як із Євросоюзом, так і з Митним союзом.
Невизначеність влади щодо напрямку зовнішньої політики загрожує приреченістю цієї політики, але ж мова йде або про «проєвропейський» напрямок, або «просовковий». Такої думки екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
«Треба прийняти те рішення, яке прописане у нашому законодавстві щодо напряму зовнішньої політики. Все просто. Ми йдемо у Європейський Союз», – говорить екс-міністр закордонних справ.
За його словами, для сьогоднішньої влади це буде нелегко, бо доведеться прийняти європейські правила гри, почати проводити реальні реформи та піклуватися про інтереси суспільства. Але все одно, це краще, аніж повністю втратити суверенітет за допомогою найближчих сусідів.
«Чи повинні ми йти до Митного союзу? Можемо, але це означатиме втрату спочатку економічного, а потім політичного суверенітету. Тобто перетворення керівників держави на місцевих гауляйтерів, які будуть сидіти на відомій зарплаті», – переконаний Володимир Огризко.
Водночас бути з обома союзами – неможливо. Так вважає радник з питань зовнішньої політики президента Європейського парламенту Арнольдас Пранцкевичус. Треба робити вибір, переконаний дипломат.
«Україна сама опинилася в такій ситуації, що має обирати. Але світові лідери неодноразово говорили Україні, що одночасні контрактні відносини неможливі, тому Україна має обирати», – сказав Арнольдас Пранцкевичус під час експертного форуму.
Між сторонами треба обирати того, хто фінансово спроможніший та лояльно ставиться до політики сусідніх країн. Так, член Ради федерації Федеральних зборів Росії, координатор Євразійського діалогу Андрій Клімов заявляє, що Європа вже давно не та, а Росія, навпаки, спроможна фінансово допомагати європейським країнам та іншим.
«Європа вже не грає тієї ролі, яку вона грала в житті людства навіть у 20 столітті. Під загрозою власних проблем Старий світ не тільки йде із головних ролей у світовій економіці та політиці, але й не здатен грати роль прикладу для наслідування», – говорить Андрій Клімов.
«Ще менше можливостей у країн Європейського Союзу у наданні фінансової підтримки. Не тільки поза межами, але й всередині Європейського Союзу. Я не буду вам нагадувати переговори, які проводяться моєю країною відносно допомоги. І ця допомога вже надається Росією, і рахунки йдуть на мільярди доларів країнам ЄС», – вважає він.
Втім, представники громадянського суспільства критично ставляться до слів речників Росії. Крім економічних переваг зони вільної торгівлі з ЄС, Україна може перейняти європейські цінності, а також модель, за якою будуватиме свою майбутню політику, зазначив керівник громадської організації «Центр UA» Олег Рибачук.
«Чи повинні ми йти до Митного союзу? Можемо, але це означатиме втрату спочатку економічного, а потім політичного суверенітету. Тобто перетворення керівників держави на місцевих гауляйтерів, які будуть сидіти на відомій зарплаті».Володимир Огризко
Поки ж українська влада не може визначитися, Євросоюз все більше «втомлюється» від України, на відміну від російської сторони. На це звернули увагу українські політологи.
Президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко зауважив у коментарі Голосу Америки, що у довгостроковій перспективі Росія більш перспективніша для України, та їх союз «взаємовигідний», тому просто «дивитися, як проти неї та її стратегічного партнера ведеться підривна робота, вона не буде».
«Станом на сьогодні Україна перебуває в такому жалюгідному становищі, що без вступу до Митного союзу просто не вціліє як держава. Тому в цьому союзі Київ повинен бути дуже зацікавлений, бо без нього просто не виживе», – сказав Ростислав Іщенко.
Натомість заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що хоч втома є, але останній візит єврокомісара Штефана Фюле до Києва свідчить, що Україна все ще має шанс.
«Від України втома певна вже є, і з боку Євросоюзу є бажання надати чіткі сигнали українській владі. Так, Фюле вже бував тут 7 разів, постійно спілкується із представниками влади», – говорить Чалий. Тож владі час визначатися та виконувати ту «домашню роботу», про яку неодноразово заявляли в ЄС, вважає експерт.
