Багатьом країнам є чому повчитися в українського агробізнесу – ЄБРР

Цього тижня в Лондоні відбулася конференція, організована Європейським банком реконструкції та розвитку, на якій міністр аграрної політики України та лідери найбільших українських аграрних компаній представили свої досягнення міжнародним інвесторам та потенційним партнерам.

«Сільське господарство – промінь світла в загалом важкому економічному середовищі в Україні» - ось так майже поетично починається прес-реліз ЄБРР, присвячений події. Настільки ж оптимістичним щодо потенціалу цієї галузі був Директор з питань агробізнесу ЄБРР Жиль Мітеталь в інтерв`ю «Голосу Америки».

Незважаючи на проблеми в українській економіці, її аграрний сектор переживає період рекордних обсягів експорту, написав Жиль Мітеталь у статті в газеті “Financial Times”, яка вийшла напередодні початку конференції. Україна – світовий лідер з експорту олії, третій найбільший експортер збіжжя, обсяг українського агробізнесу загалом досяг 13 з половиною мільярдів доларів. Це саме те, що ми хотіли, аби інвестори почули, говорить Мітетал:

«Сьогодні, коли Україна з’являється в новинах, це переважно погані новини. Ми хотіли показати бізнес-середовищу та публіці, що в України є і добрі новини. Існує успішний сектор – це сільське господарство».

ЄБРР, який інвестував понад мільярд доларів в Україну протягом останніх 5 років, є найбільшим фінансовим інвестором в Україні. Портфоліо інвестицій в аграрний бізнес складає 780 мільйонів доларів. Очікується, що тільки цього року загальний обсяг кредитів, виданих компаніям, що працюють в цій галузі, сягне 330 мільйонів доларів.

Окрім видачі кредитів, фахівці банку консультують компанії щодо підвищення якості продукції чи пошуку нових механізмів фінансування, а також – допомагають вирішувати проблеми з органами державної влади.

«Компанії цінять можливість прийти до нас зі своїми проблемами, а ми вже можемо говорити з урядом, якщо є в цьому потреба, тому що уряд є акціонером банку», - говорить Мітеталь.

В ЄБРР бачать в українському агробізнесі як проблеми, так і потенціал. Одна з проблем - мала частка продуктів переробки в експорті.

«Сьогодні Україна експортує зерно і імпортує м'ясо. А м'ясо, по суті, продукт переробки зерна. Це не має багато сенсу. Українці мають не лише експортувати зерно, але і м'ясо, що, наприклад, робить Бразилія. Але це вже починає відбуватися. Нещодавно ми надали чимало кредитів в секторі птахівництва, тваринництва. У майбутньому, думаю, також будемо кредитувати молочну галузь. Це поки що проблема, але еволюція вже відбувається», - каже банкір.

Інша, внутрішня для самого бізнесу, проблема – брак кваліфікованої робочої сили.

«Компаніям важко знайти гарних співробітників, навчати їх. Кожна компанія вам це скаже. Не вистачає агрономів, людей з технічними навичками», - говорить він.

Не вистачає також мостів, доріг, елеваторів. А от чого вистачає – корупції. Щоправда її, говорить Мітеталь, стає все менше:

«Більшість компаній, які прийшли з нами працювали, зареєструвалися на Варшавській чи Лондонській біржі, щоб мати певну ступінь захисту від дій уряду, який може намагатися перебрати акції або навіть власність над успішними компаніями. Це захист від великої корупції. Але компанії досі стикаються з різними методами дрібної корупції, таким як вимагання хабарів під час інспекцій».

А от потенціал – практично безмежний. Зростання населення, рівня якості споживання та глобальне потепління, яке посилюватиме харчову небезпеку в країнах, ближчих до екватора, - усе це збільшуватиме попит на українські продукти харчування, зокрема, в Єгипті, країнах Центральної Африки, Китаї та інших країнах Азії. Частково на конкурентоспроможність українських товарів вплинула і девальвація гривні. А тої факт, що український агробізнес формується зовсім не у парникових умовах, йде йому на користь, вважає банкір:

«Сектору в певній мірі пощастило, тому що вони не отримали перевагу у формі субсидій, як, наприклад, Росія, яка надавала багато субсидій своїм агровиробникам. Якщо ви подивитеся на баланс податків та субсидій, то ви побачите, що український агробізнес настільки ж конкурентоздатний як австралійський чи новозеландський. Цим приватним компаніям не потрібні субсидії, щоб розвиватися. Вони змогли отримати капітал на міжнародних ринках, або зареєструвавшись на біржі, або отримуючи фінансування від міжнародних банків, партнерів чи інвесторів».

Аби збільшити частку експорту в країни ЄС, українським виробникам, особливо молочної продукції, треба покращувати стандарти якості, говорить Мітеталь:

«Я сьогодні говорив з українським виробником, який мені казав, що виробництво молочної продукції не дуже конкурентоспроможне в Україні. Я здивувався, чому? У вас все є – корма, порівняно недорога робоча сила. А він пояснив, що це тому, що якість молока в Україні не визнається в світі, і тому Україна не може експортувати сухе молоко. А це вже тому, що більшість молока виробляється маленькими фермами, які не можуть дотримуватися стандартів якості. Ми відмовляємо багатьом компаніям у фінансуванні, тому що вони не дотримуються стандартів догляду за тваринами, стандартів щодо навколишнього середовища. Своїм вибором того, які компанії фінансувати, ми, я сподіваюся, створюємо високі стандарти якості».

Але і європейцям, які виходять с протестами, коли вважають, що уряд не достатньо їх субсидує, розслаблятися не варто.

«Кожний раз, коли я їду в свою країну, у Францію, я показую якість бізнесу, який я бачу в Україні, і говорю їм, що вони мають бути занепокоєні, тому що українці вже є сильними конкурентами і будуть ще сильнішими. Їм треба до цього підготуватися».