Одним з аргументів противників надання смертоносної (летальної) зброї Україні є ідеологія окремих добровольчих батальйонів, яких звинувачують у неонацистських поглядах. В Конгресі США навіть була прийнята окрема поправка до законопроекту про бюджет Пентагону, яка прямо забороняє використовувати будь-які засоби, передбачені цим законопроектом, на озброєння, підготовку та іншу підтримку батальйону «Азов».
Автор законодавства конгресмен-демократ Джон Коньєрс, представляючи законопроект, заявив, що «подібні групи суперечать американським цінностям». На його думку, після закінчення конфлікту вони не складуть зброю, а розгорнуть її - «проти власного народу, щоб нав'язати йому свої ненависницькі погляди».
Під час свого перебування в Києві я разом з київським кореспондентом «Голосу Америки» Русланом Дейниченком з'їздила в тренувальний табір вже полку «Азов», щоб ознайомитися з їхніми поглядами і подивитися, чим вони там насправді займаються.
Це не руїни зруйнованого війною міста і не декорації для зйомок фільмів жахів. Це – навчально-тренувальний табір полку «Азов». Інструктори говорять: умови ідеальні.
З лютого цього року полк «Азов» тренується на території колишнього заводу «АТЕК» у Святошинському районі Києва. За цей час вони встигли обладнати вагончики для проживання, класи для навчання, побудувати смугу перешкод та інші тренажери, а зараз ведеться реконструкція триповерхового мобілізаційного центру, в якому планується розмістити класи, конференц-зали та готель для бійців.
Тут же відновили кілька цехів колишнього машинобудівного заводу, де сьогодні ремонтують бронетехніку. Все це, за словами Івана Кущинського, начальника тренувальної бази, - силами волонтерів і за допомогою благодійних фондів. Однак зараз навколо території табору ведуться судові тяжби між «Азовом» і акціонерами «АТЕК».
Про свою репутацію у США тут знають. Стверджують, що їх очорнили проросійські сили.
«Дії, які були зроблені проти нас у зв'язку з цією поправкою, були спрямовані з боку проросійських сил. Природно, вони в чому завгодно нас звинувачують, включаючи сатанізм, окультизм. Чому це відбувається? Тому що ми змогли стати вже полком. Почали з невеликої групи, потім батальйоном стали, тепер полком. Скоро будемо реформуватися в бригаду спеціального призначення. Ми є, дійсно, боєздатним підрозділом, який готовий виконувати свої функції. І природно, ми для них небезпечні», -, каже начальник тренувальної бази Іван Кущинський.
Дії, які були зроблені проти нас у зв'язку з цією поправкою, були спрямовані з боку проросійських силІван Кущинський
Звинувачення у неонацизмі Іван вважає надуманими:
«Ми не є неонацистським батальйоном або полком. Я не можу говорити про якійсь відсоток - люди різні бувають. Ми є націоналістичних поглядів полком. Сповідуємо патріотичні цілі. Ми не схвалюємо систему, яка є зараз. Вона є антиукраїнською. Тобто держава, по суті, осколок пострадянської країни, яка ніколи не буде боротися за розвиток свого народу тут».
Т.В.: - Це буде Україна для українців?
І.К.: Це буде Україна для вільного народу. Україна, яка є суб'єктом, а не об'єктом на геополітичній арені.
У таборі тренують до 100 осіб на тиждень. Повний курс - місяць. Вік - від 18 років. Національність, як і громадянство, - будь-яке. Тут є і росіяни, і білоруси, і шведи з хорватами.
Один з інструкторів - росіянин. Олександр Філіппов - випускник Тихоокеанського військово-морського училища. Після закінчення служив в морській піхоті, був офіцером спеціального загону швидкого реагування. У 2014-му році звільнився і приїхав в Україну. Встиг повоювати на Донбасі, а сьогодні навчає українських рекрутів і сподівається отримати хоча б право на проживання в Україні.
Є люди, які вже воювали на Донбасі в лавах ЗСУ. Є ті, що буквально вчора були таксистами, і в армії не служили. Радує те, що вони всі ідеологічно мотивовані і всі готові вчитисяОлександр Філіппов
«У Росії дуже сильна антиукраїнська пропаганда. Засоби масової інформації повністю належать путінській владі. Але особисто для мене те, що показували, виглядало настільки абсурдним, що я не розумію, як цьому взагалі можна вірити. Я почав у своєму колі спілкування, своїм знайомим розповідати. Зі всіма посварився. Мене абсолютно ніхто не хотів розуміти. До того ж хотів допомогти своїми навичками і знаннями Україні. От і поїхав воювати. Кота забрав і поїхав», - розповів Філіппов.
В Україні він переконався, що не помилявся.
«Мене ніхто в яму не посадив, ніхто російською мовою не забороняв розмовляти. Ніхто тут російських дітей не їсть. І ніяких злісних бандерівців», - каже інструктор Олександр Філіппов.
У полку стверджують, що якихось ідеологічних вимог до рекрутів тут не висувають. Головне, щоб було бажання воювати. І ще - в полку «Азов» абсолютний сухий закон:
«Рекрути приходять взагалі абсолютно різні. Є люди, які вже воювали на Донбасі в лавах ЗСУ. Є ті, що буквально вчора були таксистами, і в армії не служили. Радує те, що вони всі ідеологічно мотивовані і всі готові вчитися. Тут у всіх є бажання. Нікого не треба примушувати».
Чому саме вирішили йти в «Азов»? - На це питання всі опитані «Голосом Америки» рекрути відповіли приблизно однаково - тут вже є друзі.
«Я записувався в другий батальйон. А у «Азові» брати. Ну, мене прийняли».
«Досить вже сидіти вдома. Пора Батьківщину захищати. І знайомих є дуже багато, які відгукуються дуже добре».
У «Азові» вважають, що саме добровольчі батальйони повинні стати основою майбутньої професійної армії.