Верховна рада може розірвати Харківські угоди. Принаймні така можливість випливає з рішення Конституційного суду України, який дозволив парламенту ініціювати денонсацію міжнародних договорів. Судді визнали неконституційною заборону парламентарям проявляти таку ініціативу.
Рішення, прийняте за поданням 47 народних депутатів, КСУ оприлюднив у четвер. Згідно з вердиктом, Конституції не відповідають зміни, внесені 11 січня цього року до регламенту Верховної ради. Тими змінами Рада сама себе позбавляла права вносити законопроекти про скасування міжнародних договорів, визнаючи це право лише за президентом і Кабінетом міністрів.
КСУ ситуацію виправив і невід’ємне право, записане в Конституції, парламенту повернув.
«Конституція України не містить положень, які виключали б можливість народних депутатів України вносити на розгляд Верховної ради законопроекти про ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів», – сказано у мотивувальній частині рішення, ухваленого тлумачами Конституції.
Свій вердикт судді називають логічним, а спробу позбавити Раду можливості розривати міжнародні договори пояснюють намаганням влади «застрахувати» Харківські угоди. Про це сказав конституційний суддя, доповідач у справі Андрій Стрижак на прес-конференції у четвер.
«Намагалися зіграти на цьому, щоб хтось, не дай Боже, не чіпав деякі угоди і не вніс законопроект про денонсацію», – сказав Стрижак. Як він уточнив, ідеться передусім про Харківські домовленості між Україною і Росією.
Аналітики погоджуються: рішення Конституційного суду направду логічне. Хоча жодних практичних результатів – кажуть експерти – від нього наразі чекати не слід. Контрольованість парламенту президентом залишається абсолютною, а можливість опозиції провести денонсацію Харківських угод – суто теоретичною. Тому вердикт КСУ – це радше «лякалка» у газових переговорах з Москвою, – сказав Голосу Америки професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Якщо депутати отримують право ініціювати денонсацію міжнародних угод, то це, безперечно, означає підвищення ролі парламенту. Водночас реалізувати це право можна лише розраховуючи на реальну розстановку сил у Верховній раді. Тобто, якщо говорити про Харківські угоди, то на даний момент можливостей для їх розірвання немає. Більшість – у партії влади; і хоч опозиція ініціювати може, але яким буде результат? Усе вирішується помахом руки Чечетова. Якщо буде вказівка згори голосувати, тоді більшість проголосує. Але в даному випадку – я не думаю, що Янукович піде на таке. Йдеться швидше про символічний крок. Такий собі сигнал російській стороні, що в разі чого, парламент може «проявити ініціативу» і розірвати домовленості, підписані в Харкові. Тобто це така додаткова карта на газових переговорах», – вважає Гарань.
Експерт підкреслює: сьогодні про підвищення ролі й самостійності Верховної ради говорити зарано.
«На даний момент парламент лишається повністю залежним від президента. Можливо, ця ситуація зміниться після парламентських виборів. І отоді оце право – про денонсацію міжнародних договорів – дійсно матиме якесь реальне наповнення», – спрогнозував експерт.
Нагадаємо: у квітні 2010 року президенти Янукович і Медведєв підписали у Харкові угоду, в якій передбачалося на 25 років продовжити термін перебування російського Чорноморського флоту на території України в обмін на знижку ціни на російський газ. Верховна рада, попри запеклий спротив опозиції, угоду ратифікувала. Згодом опозиційні фракції неодноразово вносили до парламенту законопроект про денонсацію цього договору.
Рішення, прийняте за поданням 47 народних депутатів, КСУ оприлюднив у четвер. Згідно з вердиктом, Конституції не відповідають зміни, внесені 11 січня цього року до регламенту Верховної ради. Тими змінами Рада сама себе позбавляла права вносити законопроекти про скасування міжнародних договорів, визнаючи це право лише за президентом і Кабінетом міністрів.
КСУ ситуацію виправив і невід’ємне право, записане в Конституції, парламенту повернув.
«Конституція України не містить положень, які виключали б можливість народних депутатів України вносити на розгляд Верховної ради законопроекти про ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів», – сказано у мотивувальній частині рішення, ухваленого тлумачами Конституції.
Свій вердикт судді називають логічним, а спробу позбавити Раду можливості розривати міжнародні договори пояснюють намаганням влади «застрахувати» Харківські угоди. Про це сказав конституційний суддя, доповідач у справі Андрій Стрижак на прес-конференції у четвер.
«Намагалися зіграти на цьому, щоб хтось, не дай Боже, не чіпав деякі угоди і не вніс законопроект про денонсацію», – сказав Стрижак. Як він уточнив, ідеться передусім про Харківські домовленості між Україною і Росією.
Аналітики погоджуються: рішення Конституційного суду направду логічне. Хоча жодних практичних результатів – кажуть експерти – від нього наразі чекати не слід. Контрольованість парламенту президентом залишається абсолютною, а можливість опозиції провести денонсацію Харківських угод – суто теоретичною. Тому вердикт КСУ – це радше «лякалка» у газових переговорах з Москвою, – сказав Голосу Америки професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Якщо депутати отримують право ініціювати денонсацію міжнародних угод, то це, безперечно, означає підвищення ролі парламенту. Водночас реалізувати це право можна лише розраховуючи на реальну розстановку сил у Верховній раді. Тобто, якщо говорити про Харківські угоди, то на даний момент можливостей для їх розірвання немає. Більшість – у партії влади; і хоч опозиція ініціювати може, але яким буде результат? Усе вирішується помахом руки Чечетова. Якщо буде вказівка згори голосувати, тоді більшість проголосує. Але в даному випадку – я не думаю, що Янукович піде на таке. Йдеться швидше про символічний крок. Такий собі сигнал російській стороні, що в разі чого, парламент може «проявити ініціативу» і розірвати домовленості, підписані в Харкові. Тобто це така додаткова карта на газових переговорах», – вважає Гарань.
Експерт підкреслює: сьогодні про підвищення ролі й самостійності Верховної ради говорити зарано.
«На даний момент парламент лишається повністю залежним від президента. Можливо, ця ситуація зміниться після парламентських виборів. І отоді оце право – про денонсацію міжнародних договорів – дійсно матиме якесь реальне наповнення», – спрогнозував експерт.
Нагадаємо: у квітні 2010 року президенти Янукович і Медведєв підписали у Харкові угоду, в якій передбачалося на 25 років продовжити термін перебування російського Чорноморського флоту на території України в обмін на знижку ціни на російський газ. Верховна рада, попри запеклий спротив опозиції, угоду ратифікувала. Згодом опозиційні фракції неодноразово вносили до парламенту законопроект про денонсацію цього договору.
