Як змінилася Україна за 300 днів ув’язнення Тимошенко

Ув’язнення колишньої прем’єр-міністра Юлії Тимошенко вплинуло на внутрішнє та зовнішнє життя країни, переконують експерти – економіка постраждала найбільше, зате рейтинг опозиції виріс.



На мітингу на відзначення 300 днів ув’язнення Юлії Тимошенко, який пройшов у наметовому містечку в українській столиці, найголосніше лунали емоційні звинувачення влади та заклики на підтримку колишньої прем’єр-міністра. Проте, цього разу на події було помітно більше ніж завжди представників іноземних медіа. Журналісти перекладали написи на плакатах та запитували учасників мітингу про те, як за останній рік змінилося життя в країні.

Політична ситуація в Україні не раз привертала увагу поважних міжнародних ЗМІ, які своїми матеріалами впливають на бачення України закордоном. Матеріали західних журналістів про ув’язнення Юлії Тимошенко переважно збігаються з офіційною позицією урядів країн Заходу, які час-від часу заявляють про «стурбованість та висловлюють критику незаконного ув’язнення опозиційних політиків».

«Хоча у Сполучених Штатах, Канаді та країнах Західної Європи дуже мало знають про Україну, більшість знає, що в Україні є відома жінка-політик, яку ув’язнили. Більше того, ув’язнення Тимошенко підкріпило багато стереотипів про Україну як відсталу країну, якою керують «Борати», – сказав Голосу Америки професор політології Ратґерського університету в Ньюарку, США, Олександр Мотиль.

Експерти переконують, що саме через справу Тимошенко Україна опинилася у міжнародній ізоляції, втратила угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також довіру міжнародних інвесторів. Тепер країні потрібно буде кілька років, щоб почати повертати їх довіру.

Представники країн Західної Європи говорять про те, свої відносини з Україною будують не тільки на факті ув’язнення Тимошенко, але й інших опозиційних лідерів і становища судової системи в країні загалом. У Брюсселі прив’язують економічну співпрацю до політичної, тому що, наприклад, впровадження зони вільної торгівлі передбачало перебудову системи регулювання державної допомоги, стандартів роботи енергетичних ринків і модернізацію законодавства загалом.

Відповідно, відкладання підписання угоди надало негативний сигнал бізнес-спільноті та потенційним інвесторам в Україну, що процес реформування та зміни бізнес-клімату відкладається», – сказав Голосу Америки старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін.

Експерти нагадують, що президент уже визнав помилковість рішення щодо ув’язнення колишнього прем’єра, проте найбільш очевидною помилка стала, коли Україна опинилася в політичній ізоляції.

Незахищеність країни в економічній сфері проявляється в тому, що скоро настане час повертати борги, якщо МВФ буде продовжувати відмовляти в позичках, Україні доведеться звертатися за грошима до Росії. Це призведе до втрати економічної незалежності, вважає директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

«Ця ситуація багато в чому залежить від особистих амбіцій президента. Цей випадок показує, чому авторитаризм поганий, коли одна людина приймає неправильні чи може навіть катастрофічні для країни рішення, і ніхто нічого зробити не може», – сказала Голосу Америки пані Бекешкіна.

Експерти відмічають, що політичні ув’язнення та реакція на них уряду створили ситуацію недовіри та підвищили радикальні настрої у суспільстві – в сукупності утворилася несприятлива атмосфера для будь-яких реформ.

Бекешкіна наводить приклад з тим, як швидко падає довіра до правоохоронних органів, і навіть, якщо припустити вдалі реформи у цій сфері – довіру людей буде дуже складно повернути.

Окрім того, ув’язнення опозиційних лідерів, які займали провідні місця у списках своїх блоків і перемагали на попередніх виборах, послабило кадровий потенціал окремих опозиційних партій, проте це підштовхнуло опозицію до об’єднання, як результат – вона набирає більше підтримки, ніж партія влади.

«Сьогодні влада зробила все, щоб у виборців був максимально простий вибір на виборах – або за владну партію, або за опозицію», – сказав Голосу Америки провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань. «Також стало очевидно, що зараз весь центр політичних рішень знаходиться на Банковій в адміністрації президента».