Швеція відправить до трьох військових кораблів у Балтійське море, щоб не допустити диверсій підводної інфраструктури.
У заяві шведського уряду мовиться, що рішення має забезпечити зусилля НАТО зі збільшення присутності альянсу в Балтійському морі.
Також Швеція виділить чотири кораблі берегової охорони для спостереження за Балтикою. Ще сім суден будуть у стані готовності, мовиться у заяві уряду.
Крім кораблів, шведські військові нададуть також літак спостереження ASC 890.
Швеція приєдналась до НАТО у березні 2024 року, ставши 32-м членом альянсу, як наслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Рішення відправити сили ВМС у Балтійське море - це перший випадок, коли Швеція як союзник НАТО надає збройні сили для захисту та стримування альянсу.
Рішення ухвалили після того, як у водах Балтії сталося кілька інцидентів, внаслідок яких були перервані електричні кабелі та газопроводи, що прокладені по дну Балтійського моря між різними країнами.
Серед версій розслідування - причетність Росії.
Підводні кабелі та трубопроводи, що прокладені по дну моря, з’єднують країни Північної Європи, Балтії та Центральної Європи, сприяють торгівлі, енергетичній безпеці та, у деяких випадках, зменшують залежність європейських країн від російських енергетичних ресурсів.
З 2023 року загалом вже було пошкоджено десять кабелів у Балтійському морі, що вплинуло на Естонію, Фінляндію, Швецію, Німеччину та Литву.
Щонайменше у двох інцидентах було зафіксовано, що кораблі тягнули по дну якір, який пошкодив підводні кабелі.
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив на щорічній конференції з безпеки в неділю, що Швеція не перебуває у стані війни, але також не має миру, повідомляють місцеві ЗМІ.
Ні Швеція, ні Фінляндія не називають Росію винною в інцидентах, розслідування ще триває.
"Швеція не робить поспішних висновків і не звинувачує когось у саботажі без дуже вагомих причин", - зазначив шведський прем'єр Крістерссон. - "Але ми теж не наївні".
Міністерка закордонних справ Фінляндії, коли відвідувала Київ, напередодні заявляла, що ці випадки агресії можуть бути з боку держави-вигнанця.
А президент Фінляндії Александр Стубб наголошував на необхідності протидії ризикам, які становлять судна російського "тіньового флоту".
"Наші органи влади ефективно співпрацюють з розслідування подій... Необхідно вміти запобігати ризикам, які становлять кораблі російського "тіньового флоту", - написав Александр Стубб у мережі Х 26 грудня.
Голос Америки повідомляв про деталі розслідування заарештованого у Фінляндії судна, яке тягнуло якір по дну. Фінляндія вважає судно частиною “тіньового флоту” – механізму уникнення нафтових санкцій, яким серед інших користується Росія.
25 грудня в Балтійському морі стався збій у роботі електрокабелю Estlink 2, який сполучає Естонію та Фінляндію. Фінські прикордонні служби тоді затримали нафтовий танкер Eagle S, який прямував із Росії. Судно підозрюють у розриві електричного кабелю в Балтійському морі, а також несправності трьох кабелів зв'язку між країнами.
У статті використані матеріали Associated Press.
Дивіться також:
