Усі три спікери заходу – старші наукові співробітники цього інституту. Директор центру Сполучених Штатів та Європи Фіона Гілл зосередилася на аналізі можливих наслідків у внутрішній політиці Росії. Кліффорд Ґедді, фахівець з міжнародної політики, глобальної економіки та розвитку Центру Сполучених Штатів та Європи, темою свого виступу обрав наслідки для міжнародної бізнес-громади. А Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, поділився своїм баченням можливого розвитку зовнішньої політики після виборів Володимира Путіна президентом Росії.
Експерт Інституту Брукінґса Фіона Гілл зауважила, що, незважаючи на те, якими є справжні результати підрахунку голосів на виборах, Володимир Путін все одно залишається найпопулярнішим в Росії політиком. Але перед ним стоять серйозні виклики. І це не лише масові протести.
На думку Фіони Гілл, чимало навіть аполітичних виборців втомилися від Путіна як від політика, що затримався біля керма занадто довго. До того ж Путін виявився нездатним запропонувати нові ідеї та новий шлях розвитку. Гілл вказує на те, що навіть саму кампанію Володимир Путін вів ніби то були 90-ті.
На думку колишнього радника Путіна Андрія Ілларіонова, Росія сильно змінилася, а от сам Путін - ні.
"Те, що ми спостерігаємо – це народження російської громадянської нації, російської політичної нації. Це ще народження. Це ще найперші кроки, вони іноді помилкові", - сказав Голосу Америки Ілларіонов.
Натомість Кліффорд Ґедді вважає, що влада Путіна може гарантувати стабільність інвесторам, які хочуть бути впевнені у безпеці своїх капіталів в Росії.
Утім, серед можливих викликів – стагнація в сфері економіки, яка супроводжуватиметься збільшенням рівня споживання.
"Заробітки росіян не зростають, незважаючи на зростання надходжень від експорту", - зауважив експерт.
З тим, що економіка Росії переходить в стагнацію погодився, і Ілларіонов.
"Ми бачимо, що за останні 13 місяців радикально змінився характер економічного зростання в Росії. Якщо протягом попередніх 10 років, за винятком кризи 2008-2009-го років, спостерігалося економічне зростання в середньому на 7% щорічно, то з січня 2010-го року промислове виробництво зростає з темпом 1,4% на рік", - заявив Ілларіонов.
Брак підтримки населення та стагнація економіки - фактори, які обмежать можливості Володимира Путіна на зовнішній арені. Так вважає третій учасник дискусії, колишній посол США в Україні Стівен Пайфер. Загалом він не очікує кардинальної зміни зовнішньополітичного курсу. Хоча і зауважує, що Путін відрізняється від свого попередника Дмитра Медведєва у ставленні до зовнішньої політики США.
Пайфер вважає, що Путін мислить категоріями теорії змови.
"Послухайте, як він говорить про Революцію троянд в Грузії, Помаранчеву революцію в Україні, про те, що сталося в Тунісі, Єгипті минулого року. Для нього це не прояви незадоволення фальсифікацією виборів чи деспотією, а частина сценарію, фінансованого Сполученими Штатами", - каже Пайфер.
Водночас колишній посол в Україні вважає, що правління Путіна все ж принесе відчутні зміни в життя України.
"Незалежно від того Путін президент, чи Медведєв, якщо росіяни добудують газопровід "Південний потік" це матиме вплив на можливість України транспортувати газ та відповідно усуне основне джерело корупції в Україні", - заявив Пайфер.
