Москва – Володимир Путін по дорозі до Мілана прибув з короткостроковим візитом до Белграда, де був присутній на військовому параді з нагоди 70-річчя визволення міста від німецько-фашистських військ.
Раніше повідомлялося, що спеціально для високого російського гостя офіційні торжества в Сербії були пересунуті на чотири дні – традиційно в Белграді відзначають цю подію 20 жовтня.
Президент РФ також провів переговори з президентом Сербії Томіславом Ніколичем і прем’єр-міністром Александром Вучичем.
За деякими даними, візит Путіна був організований з ініціативи Москви. На питання, навіщо це потрібно Кремлю, на прохання Російської служби «Голосу Америки» спробували відповісти російські експерти.
Незалежний експерт, у минулому головний редактор журналу Московського центру Карнеґі Pro et Contra Марія Ліпман вважає, що візит переслідує кілька цілей.
«Він дає можливість продемонструвати, що немає ніякої ізоляції Росії, і що президент Путін вільно відвідує, принаймні, деякі європейські країни, – додала вона. – Це підкреслює наявні розходження позицій між країнами Східної та Західної Європи, незважаючи на те, що ЄС як і раніше єдиний, і рішення за останніми санкціям було одностайним».
Крім того, на її думку, візит дозволив Путіну зробити важливі заяви з приводу російської зовнішньої політики, що само по собі вже чимало.
«Вони (заяви) досить голосно прозвучали, і на них звернули увагу напередодні важливих зустрічей як у Мілані, так і в Австралії», – констатувала Ліпман.
Напередодні своєї поїздки до Сербії Володимир Путін дав інтерв’ю белградському виданню «Політика», де тезисно позначив підходи Росії з ряду питань міжнародного характеру.
Керівник Центру Середземномор’я-Чорномор’я Інституту Європи РАН Алла Язькова вбачає головний сенс путінського вояжу перш за все в тому, що Сербія – єдина країна в Центральній Європі, яка підтримує ідею будівництва газопроводу «Південний потік».
«Як я розумію, центральними стануть переговори з газового питання, – продовжила вона. – Сербія вже заангажована в цей проект, зробивши в нього значні вкладення. В країні створено велику газосховище».
На погляд Язькової, цілком природно, що Сербія в таких умовах хотіла б продовжити проект.
«Але, як відомо, Болгарія відмовила Росії як країна, яка повинна прийняти газову систему, прокладену по дні Чорного моря, – нагадала вона. – Відповідно, проект завис. А від Сербії зараз мало що залежить».
Прем’єр Сербії Вучич недавно висловився в тому дусі, що немає сенсу обговорювати «Південний потік» до тих пір, поки Євросоюз і Росія не владнають всі правові питання. Брюссель наполягає, що проект не відповідає європейському законодавству.
В інтерв’ю «Політиці» президент Росії сказав, що «необхідно розблокувати ситуацію з «Південним потоком», оскільки цей проект сприятиме зміцненню енергетичної безпеки Європи.
За оцінкою Марії Ліпман, Путін повторив свою позицію, яку артикулював досить давно: «Проект не розвивається. Але в заяві Путіна прозвучала готовність продовжувати його».
У тому ж інтерв’ю Путін поскаржився на антиросійські дії президента США Барака Обами.
Марії Ліпман здається, що намагатися об’єднатися з Сербією на основі антиамериканізму – неефективна політика.
«Тут у наявності все-таки нерозмірні величини, – міркує вона. – А власне заяву про те, що політика США ворожа по відношенню до Росії – це, загалом, констатація стану справ на сьогодні, коли має місце конфронтація між країнами. В Америці теж робляться надзвичайно жорсткі заяви».
Алла Язькова також впевнена, що на антизахідній основі з Сербією розмовляти марно: «Тому що на відміну від Росії, яка довгий час була закритою країною, Югославія була країною відкритою. Серби завжди їздили в Європу і США. Крім того маленька Сербія навряд чи захоче взяти на себе відповідальність за російсько-американські відносини.
