Світові оглядачі вважають, що глава Кремля, Володимир Путін, демонструє у своїй агресивній зовнішній політиці «нестачу далекоглядності», бо взявся за непосильне для Росії завдання: грати роль супердержави, коли економіка вповзає в рецесію. Разом із тим, газети світу співчувають незавидному становищу нинішньої української влади, коли їй доводиться йти на непопулярні реформи в умовах наростаючої загрози вторгнення Росії на сході і півдні України. Експерти наголошують, що Києву тепер доведеться відчути на додачу й сильний «газовий шантаж» з боку Кремля, перед яким уряд Яценюка, як вважають аналітики, фактично нині беззахисний. Деякі з європейських політиків закликають НАТО реально допомогти Україні у її нерівному протистоянні з Росією.
Британський історик Роберт Сервіс пише на сторінках The New York Times, що Володимир Путін нагадує йому не Петра Першого, а іншого російського царя – Миколу Першого, котрий вліз у нерівну війну із Заходом в Криму (1853-56) та «прогледів більш широку необхідність модернізації економіки й суспільства». Історик наголошує тут, що такий промах Миколи Першого дорого коштував Росії, і що тепер «Путін також демонструє подібний брак далекоглядності». Автор статті стверджує: «Захопивши близько 5 відсотків української території, Путін здійснив неймовірне – власноруч зруйнував свою мрію про створення Євразійського союзу під керівництвом Росії». Роберт Сервіс вважає, що головний прорахунок Путіна полягає у втраті Росією темпу економічного розвитку, що вже знаменує «економічну рецесію в цій країні до кінця року». Автор матеріалу в The New York Times також вважає, що Путін, до того ж, прорахувався у масштабах тиску на нього через Крим з боку Заходу і тепер, як резюмує Роберт Сервіс, «главі Кремля корисно буде вивчити прецедент царя Миколи Першого», котрий, як відомо, раптово помер, занадто переймаючись військовими справами (простудився під час параду своїх військ).
Австрійська Der Standard інформує, що «влада у Києві занепокоєна безладами і захопленнями провокаторами адмінбудівель на сході України». Видання цитує прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, котрий вважає, що виступи провокаторів у Донецьку, Луганську і Харкові мають на меті «підготувати вторгнення російських військ», котрі, за словами прем’єр-міністра, зосереджені в 30 кілометрах від кордонів України на сході. Газета з Відня цитує чеського президента Мілоша Земана, котрий заявив у неділю в інтерв’ю місцевому радіо, що «анексія східної частини України Росією означала б перетин червоної лінії». У такій ситуації Земан закликає тут Захід не лише до посилення санкцій проти Москви, а й до введення військ НАТО на територію України, бо боїться «ланцюгової реакції» через такий розвиток подій. Газета з Австрії також наводить прохання президента Естонії Томаса Ільвеса до Заходу – щоб НАТО «оснастило українців оборонною зброєю». А далі видання наводить пораду міністра закордонних справ Австрії, Себастьяна Курца, котрий застерігає проти прийняття до НАТО України, бо, на його думку, такий крок міг би розглядатися Росією «як провокація».
Лондонська Financial Times не виключає, що нове газове протистояння України і російського «Газпрому» через понад двомільярдний (у доларах США) борг Києва може призвести вже цього тижня до припинення Москвою постачання газу в Україну. Однак людина, близька до «Газпрому», дещо зменшила у ромові з газетою ризик такого кроку саме цього тижня. Видання з Лондона також наводить заклик до ЄС з боку прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, котрий просить Брюссель тиснути на Словаччину з метою прискорення цим газовим оператором ЄС так званих реверсних поставок газу до України з країн ЄС. Британська газета також цитує експертів, котрі не виключають наближення «другої газової війни».
Польська Rzeczpospolita прогнозує, що газові борги України «оплатить Захід», бо, на думку видання, гроші багатомільярдного кредиту МВФ, котрі ось-ось надійдуть до Києва, значною мірою «осядуть у кишенях Кремля». Адже, як зауважує видання, апетити Москви щодо України великі, «Газпром» вимагає не лише понад 2 мільярди газового боргу з Києва, а й компенсації за зрив Харківських угод у розмір понад 11 мільярдів доларів.
Британський історик Роберт Сервіс пише на сторінках The New York Times, що Володимир Путін нагадує йому не Петра Першого, а іншого російського царя – Миколу Першого, котрий вліз у нерівну війну із Заходом в Криму (1853-56) та «прогледів більш широку необхідність модернізації економіки й суспільства». Історик наголошує тут, що такий промах Миколи Першого дорого коштував Росії, і що тепер «Путін також демонструє подібний брак далекоглядності». Автор статті стверджує: «Захопивши близько 5 відсотків української території, Путін здійснив неймовірне – власноруч зруйнував свою мрію про створення Євразійського союзу під керівництвом Росії». Роберт Сервіс вважає, що головний прорахунок Путіна полягає у втраті Росією темпу економічного розвитку, що вже знаменує «економічну рецесію в цій країні до кінця року». Автор матеріалу в The New York Times також вважає, що Путін, до того ж, прорахувався у масштабах тиску на нього через Крим з боку Заходу і тепер, як резюмує Роберт Сервіс, «главі Кремля корисно буде вивчити прецедент царя Миколи Першого», котрий, як відомо, раптово помер, занадто переймаючись військовими справами (простудився під час параду своїх військ).
Австрійська Der Standard інформує, що «влада у Києві занепокоєна безладами і захопленнями провокаторами адмінбудівель на сході України». Видання цитує прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, котрий вважає, що виступи провокаторів у Донецьку, Луганську і Харкові мають на меті «підготувати вторгнення російських військ», котрі, за словами прем’єр-міністра, зосереджені в 30 кілометрах від кордонів України на сході. Газета з Відня цитує чеського президента Мілоша Земана, котрий заявив у неділю в інтерв’ю місцевому радіо, що «анексія східної частини України Росією означала б перетин червоної лінії». У такій ситуації Земан закликає тут Захід не лише до посилення санкцій проти Москви, а й до введення військ НАТО на територію України, бо боїться «ланцюгової реакції» через такий розвиток подій. Газета з Австрії також наводить прохання президента Естонії Томаса Ільвеса до Заходу – щоб НАТО «оснастило українців оборонною зброєю». А далі видання наводить пораду міністра закордонних справ Австрії, Себастьяна Курца, котрий застерігає проти прийняття до НАТО України, бо, на його думку, такий крок міг би розглядатися Росією «як провокація».
Лондонська Financial Times не виключає, що нове газове протистояння України і російського «Газпрому» через понад двомільярдний (у доларах США) борг Києва може призвести вже цього тижня до припинення Москвою постачання газу в Україну. Однак людина, близька до «Газпрому», дещо зменшила у ромові з газетою ризик такого кроку саме цього тижня. Видання з Лондона також наводить заклик до ЄС з боку прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, котрий просить Брюссель тиснути на Словаччину з метою прискорення цим газовим оператором ЄС так званих реверсних поставок газу до України з країн ЄС. Британська газета також цитує експертів, котрі не виключають наближення «другої газової війни».
Польська Rzeczpospolita прогнозує, що газові борги України «оплатить Захід», бо, на думку видання, гроші багатомільярдного кредиту МВФ, котрі ось-ось надійдуть до Києва, значною мірою «осядуть у кишенях Кремля». Адже, як зауважує видання, апетити Москви щодо України великі, «Газпром» вимагає не лише понад 2 мільярди газового боргу з Києва, а й компенсації за зрив Харківських угод у розмір понад 11 мільярдів доларів.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
