Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Це, якщо подумати, навіть поетично - влаштовувати виставку споживчої електроніки, де вирішуються тренди майбутнього, у місті минулого - Лас-Вегасі. На кожному кроці він візуально нагадує якісь американські бандитські фільми 90-х: тут навіть бабці (чи швидше лише вони) сидять на гральних автоматах, на перших поверхах готелів - казино із залами, прокуреними настільки, що пробігшись ними на шляху до своєї кімнати, одяг уже не вивітрити від цигаркового аромату, а на вулицях, тих що на кілька кроків далі від головного проспекту, взагалі не зустрінеш перехожих - крім, хіба що, безхатьків - без авто у цьому місті, як і в дуже багатьох інших американських - робити нема чого.
Поки на CES представляють нові концепти будинків, в яких автоматизовано усе - від вхідних дверей до туалету - вони турбуються про всі проблеми власника, моніторять його здоров’я і ледь не підбивають подушку, у моєму готелі із “автоматизованого” був лише великий білборд Елвіса біля входу, у якого рухалися, ніби в танці, ноги. Ну і “розумний” концепт проїзної каплиці - такий собі шлюбний мак-драйв - де одружитися можна, не виходячи із машини.
Тут презентують концепти міст майбутнього - із розумною інфраструктурою, меншою кількістю авто на дорогах і повітряними таксі - а на шляху з виставки потрапляєш у найбожевільнішу транспортну розв’язку, яку місцеві любляче називають “миска макаронів”.
Ґуґл і Амазон можуть тут навперебій показувати нові покоління розумних віртуальних помічників, корейські компанії презентувати симпатичних маленьких роботів, на кшталт єдинорогу, який може навчити дітей кодуванню, але, заблукавши у павільйонах виставки, загальна площа яких більша за 30 футбольних полів, звертаєшся за допомогою до працівників CES, і дорослий чоловік на довідковому стенді відкриває грубу книгу на кшталт “жовтих сторінок”, наслинює палець і починає шукати, де ж там ті українські стартапи? “Це на літеру “У”, так?” Маю сказати, що додаток-гід у мене теж був, але він заглючив.
І так, “проїхатися” в безпілотному авто майбутнього, яке на початку подорожі намагається за допомогою сенсорів з'ясувати, який у тебе настрій, і якщо він поганий, спробувати покращити його впродовж поїздки - це все класно, але наразі мене у Лас-Вегасі навіть доставка їжі від убера не змогла потішити: замість великої чашки кави зі сніданком привезли великий стакан молока.
Звісно, порівнювати реальність CES із реальністю буденного 2019-ого - де у стрічці новин американський шатдаун і українські вибори - не можна. Але, повернувшись із прес-конференції про концепт літаючих безпілотних таксі, і послухавши лекцію про відновлення довіри через технологію блокчейн, хочеться вірити, що людству більш пасує прогрес.
Може для того і проводять CES у Лас-Вегасі - щоби на цих буденних контрастах хотілося залишити у минулому прокурені казино - ефективний спосіб витратити і час, і гроші - і рухатися до розумного майбутнього, де усі дріб’язкові побутові справи виконуватимуть роботи, а Homo sapiens візьмуть на себе свою головну природну функцію - думати, створювати, вирішувати.
Чи, може, це таки із розділу наукової фантастики?
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Від українських стартапів до роботів наступного покоління - найцікавіші підсумки CES 2019.
