Спеціальні потреби

Які слова знецінюють трагедію України?


Ukrainian soldiers stand atop an armored personnel carrier near Urzuf on the south coast of Azov sea, eastern Ukraine, Nov. 29, 2018.
Ukrainian soldiers stand atop an armored personnel carrier near Urzuf on the south coast of Azov sea, eastern Ukraine, Nov. 29, 2018.

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Останнім часом в нашу звичайну, повсякденну мову стали активно проникати психологічні терміни. Не випадково Оксфордський словник назвав словом року прикметник «токсичний» - ми всі тепер знаємо, що таке «токсичні відносини» і «токсичне середовище». Ми розповідаємо один одному, як «закриваємо гештальт», говоримо про усвідомлення і кордони. І звичайно, знаємо, що таке знецінення - це коли тому, що ми відчуваємо, не надають значення. Або коли ми самі знижуємо значимість того, що відчувають інші.

Однак саме словом «знецінення» можна назвати те, що ми часто бачимо, коли читаємо новини про Україну.

Кілька днів тому видання «Медуза» опублікувало подкаст, присвячений подіям в Керченській протоці. І назвали його так: «Через що Росія і Україна знову посварилися? І кому це було потрібно?» В описі подкасту було сказано, що ведучі обговорюють «конфлікт в Керченській протоці і його малоприємні наслідки».

Хоча в результаті цієї «дрібної сварки» кілька українських моряків були поранені, а потім – опинилися в московському СІЗО.

Дієслово, обране для опису того, що сталося, обурив українців: посварилися - слово, невідповідне того, що відбувається між Росією і Україною останні п'ять років. Таке формулювання створює відчуття дрібної сварки та прикрого непорозуміння, яке влади двох країн ніяк не можуть подолати.

Хоча в результаті цієї «дрібної сварки» кілька українських моряків були поранені, а потім – опинилися в московському СІЗО.

У свою чергу, прислівник «знову» говорить нам про те, що і до цього все було просто сваркою - анексія території, військова присутність, сотні загиблих.

Знецінення того, що відбувається з Україною, можна побачити і в інших формулюваннях.

Те, що відбулося в Керченській протоці називають «інцидентом», «загостренням», «конфліктом».

Формулювання «конфлікт» взагалі використовується часто саме в нейтральній якості. Однак і воно містить в собі знецінення: ЗМІ України, які страждають від цього «конфлікту», це слово використовують дуже рідко.

Лідер групи «Ленінград» Сергій Шнуров нещодавно зізнавався, що не їздить в українські міста з концертами «в період напружених відносин».

Експерти, наприклад, професор Вищої школи економіки Олег Матвейчев, кажуть, що відносини Росії і України «знаходяться на низькому рівні».

Уявіть людину, яка заснула, як Ріп ван Вінкль, скажімо, в 2012 році, а зараз прокинувся і читає заголовки. Конфлікт, інцидент, напруженість, посварилися, на низькому рівні. Вона б і не здогадалася б, що за цими словами стоять тисячі загиблих і поранених, десятки заарештованих, могили солдатів, які ховають від журналістів, і взагалі смерть, жах і трагедія. А коли дізналася б, навряд чи назвала б все це сваркою або незлагодою.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Чого Росія намагається домогтися ескалацією? Інтерв'ю з Куртом Волкером. Відео

Чого Росія намагається домогтися ескалацією? Інтерв'ю з Куртом Волкером. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:15 0:00

Інше за темою

Розсилка

Відео - найголовніше

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG