Іран посилює програму зі збагачення урану й наближається до рівня, потрібного для використання у ядерній зброї. Про це заявив керівник Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі.
"Чітка ознака прискорення"
Минулого місяця Гроссі заявив, що Іран поінформував МАГАТЕ про те, що "значно" прискорить збагачення урану до 60% чистоти. Це приблизно на 90% відповідає рівню збагачення, потрібного для використання у зброї.
"Раніше (Іран) виробляв близько семи кілограмів (урану, збагаченого до 60%) на місяць, тепер це понад 30 або й більше. Тож я думаю, що це чітка ознака прискорення. Вони тиснуть на педаль газу", - сказав Гроссі журналістам в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
За критерієм Міжнародного агентства з атомної енергії, приблизно 42 кг урану, збагаченого до такого рівня, загалом достатньо, якщо його збагачувати далі, для однієї ядерної бомби. Гроссі сказав, що зараз в Ірану є близько 200 кг урану, збагаченого до 60%.
Західні держави назвали цей крок серйозною ескалацією, а також заявили, що немає виправдання для збагачення до такого рівня з мирною метою, і що жодна інша країна не робила цього, не виробляючи ядерної зброї. У відповідь Іран заявив, що його програма є цілком мирною і що країна має право збагачувати уран до будь-якого рівня, якого хоче.
Відносини між США та Іраном
Гроссі закликав до дипломатичних кроків між Іраном та адміністрацією нового президента США Дональда Трампа: "З перших заяв президента Трампа та деяких інших членів нової адміністрації можна зробити висновок, що є бажання, так би мовити, провести розмову і, можливо, перейти до певної форми угоди".
Тим часом під час форуму у Давосі генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що Іран повинен зробити перший крок до покращення відносин з країнами регіону та Сполученими Штатами, давши зрозуміти, що він не має на меті розробляти ядерну зброю.
"Найактуальнішим питанням є Іран і відносини між Іраном, Ізраїлем і Сполученими Штатами, - сказав генсек ООН. - Я сподіваюся, що іранці зрозуміють, що важливо раз і назавжди зробити все можливе, щоб вони відмовились від ядерної зброї, водночас конструктивно співпрацюючи з іншими країнами регіону".
При цьому віцепрезидент Ірану зі стратегічних питань Мохаммад Джавад Заріф заявив у Давосі, що Тегеран сподівається, що президент Трамп вибере "раціональність" у своїх відносинах з Іраном. Заріф додав, що Тегеран ніколи не прагнув отримати ядерну зброю і не становить загрози безпеці світу.
Ймовірне повернення до попередньої політики
У 2018 році Дональд Трамп, який тоді очолював Білий дім, вийшов з Іранської ядерної угоди, яку у 2015 році з Іраном підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Тоді ж Трамп повернув суворі санкції в рамках своєї політики "максимального тиску" проти уряду країни.
У відповідь Тегеран порушив умови угоди, зокрема своєю програмою прискорення збагачення урану.
Під час виборчої кампанії Трамп пообіцяв повернутися до політики, яку він проводив під час свого попереднього терміну. Вона передбачала економічний тиск, щоб змусити Тегеран укласти угоду щодо ядерної програми, програми балістичних ракет і регіональної діяльності.
Як пише Reuters, серед високопосадовців Ірану зросла стурбованість щодо того, що Трамп під час свого другого терміну на посаді може надати повноваження прем’єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньяху завдати ударів по ядерних об’єктах Ірану, одночасно посилюючи санкції США проти іранської нафтової промисловості.
Ці занепокоєння в поєднанні зі зростанням незадоволення населення Ірану через економічні негаразди можуть підштовхнути Тегеран до переговорів з адміністрацією Трампа щодо ядерної програми, додає агенція.
У статті використано матеріали Reuters
