Пола Добрянські працювала заступником Держсекретаря США з 2001 до 2009 року. Сьогодні вона є старшим експертом Інституту державного управління імені Джона Кеннеді Гарвардського Університету. У розмові з англомовним радіо Голосу Америки, вона поділилась своїм баченням ситуації в Україні та важелів тиску на Росію.
-Генеральний Секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен назвав агресивну поведінку Росії по відношенню до України найбільшим викликом безпеці Європи за останні десять років. Чи Ви з цим погоджуєтесь? На Вашу думку, що поставлено на карту?
На кону багато. Йдеться не лише по незаконне вторгнення Росії та приєднання частини України, мова про дестабілізацію цієї країни та спроби послабити уряд у Києві у час, коли українці намагаються інтегруватися у Європу і провести політичні та економічні реформи. Є й інші наслідки, які впливають на все міжнародне співтовариство. Йдеться про міжнародне право, правові норми, які діють в сучасному світі, весь міжнародний порядок – все поставлено на карту. Крім того, під питання поставлена ефективність дії механізму та принципів нерозповсюдження ядерної зброї.
-Сполучені Штати та Росія вже наклала санкції на російських та українських осіб, відповідальних за насильство. Що більше можуть зробити США, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії?
Я думаю, для Заходу дуже важливо зайняту єдину позицію у цьому питанні і дати чітко зрозуміти, що ми не можемо визнати цю незаконну агресію в Криму. І якщо Росія здійснить подальші кроки, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України, я думаю, ми повинні бути непохитними та запровадити єдину політику. Окрім цільових економічних санкцій є й інші заходи, які Захід повинен розглянути. Такі, як зупинка кредитів та закриття фінансових ринків для російського бізнесу, який шукає позичок і т.д. Крім того, у нас є військова сфера. Візьмемо Балтійські країни. Російське етнічне населення Латвії становить 27 відсотків, 26 відсотків в Естонії. Ці країни просять розгорнути війська НАТО на їх кордонах, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії. Україна також попросила військової допомоги. Нарешті, є енергетичні важелі. Росія сильно залежить від експорту енергоносіїв - особливо нафти і газу. Європа сильно залежить від Росії в цій галузі, але може почати розглядати варіанти імпорту зрідженого природного газу зі США.
-На Вашу думку, Росія, розпалюючи неспокій у східній Україні, створює привід, щоб вдатися до додаткових військових заходів? Коли США попереджають про «високу ціну», яку їй доведеться заплатити, що це означає?
Скупчення російських військ на українських кордонах викликає дуже серйозне занепокоєння. Крім того, всередині країни проводяться провокації. До того ж, країни-сусіди висловлюють занепокоєння. Все це вимагає категоричної, єдиної відповіді. Польща, країни Балтії висунули конкретні вимоги перед НАТО – військова допомога для стримування агресії. Деякі кроки вже були зроблені, але багато чого критично важливого ще повинно бути зроблено. Крім того, слабка Україна намагається захиститись від прямого нападу.
-Деякі аналітики говорять про відгуки холодної війни. Чи Ви погоджуєтесь з такою аналогією?
Однозначно, ми є свідками серйозного напруження. Я думаю, якщо Росія вирішить продовжити ці агресивні дії, можна назвати це відродженням холодної війни. Але дозвольте мені також додати дещо: Путін перебудовує міжнародний порядок. Це викликає серйозне занепокоєння. Він посилає сигнал всьому світу, міжнародне право не поважається. Зараз у світі відбуваються численні суперечки. Отже, як Сполучені Штати відреагують на цю ситуацію має велике значення не тільки для цього регіону, але інших куточків світу.
-Генеральний Секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен назвав агресивну поведінку Росії по відношенню до України найбільшим викликом безпеці Європи за останні десять років. Чи Ви з цим погоджуєтесь? На Вашу думку, що поставлено на карту?
На кону багато. Йдеться не лише по незаконне вторгнення Росії та приєднання частини України, мова про дестабілізацію цієї країни та спроби послабити уряд у Києві у час, коли українці намагаються інтегруватися у Європу і провести політичні та економічні реформи. Є й інші наслідки, які впливають на все міжнародне співтовариство. Йдеться про міжнародне право, правові норми, які діють в сучасному світі, весь міжнародний порядок – все поставлено на карту. Крім того, під питання поставлена ефективність дії механізму та принципів нерозповсюдження ядерної зброї.
-Сполучені Штати та Росія вже наклала санкції на російських та українських осіб, відповідальних за насильство. Що більше можуть зробити США, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії?
Я думаю, для Заходу дуже важливо зайняту єдину позицію у цьому питанні і дати чітко зрозуміти, що ми не можемо визнати цю незаконну агресію в Криму. І якщо Росія здійснить подальші кроки, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України, я думаю, ми повинні бути непохитними та запровадити єдину політику. Окрім цільових економічних санкцій є й інші заходи, які Захід повинен розглянути. Такі, як зупинка кредитів та закриття фінансових ринків для російського бізнесу, який шукає позичок і т.д. Крім того, у нас є військова сфера. Візьмемо Балтійські країни. Російське етнічне населення Латвії становить 27 відсотків, 26 відсотків в Естонії. Ці країни просять розгорнути війська НАТО на їх кордонах, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії. Україна також попросила військової допомоги. Нарешті, є енергетичні важелі. Росія сильно залежить від експорту енергоносіїв - особливо нафти і газу. Європа сильно залежить від Росії в цій галузі, але може почати розглядати варіанти імпорту зрідженого природного газу зі США.
-На Вашу думку, Росія, розпалюючи неспокій у східній Україні, створює привід, щоб вдатися до додаткових військових заходів? Коли США попереджають про «високу ціну», яку їй доведеться заплатити, що це означає?
Скупчення російських військ на українських кордонах викликає дуже серйозне занепокоєння. Крім того, всередині країни проводяться провокації. До того ж, країни-сусіди висловлюють занепокоєння. Все це вимагає категоричної, єдиної відповіді. Польща, країни Балтії висунули конкретні вимоги перед НАТО – військова допомога для стримування агресії. Деякі кроки вже були зроблені, але багато чого критично важливого ще повинно бути зроблено. Крім того, слабка Україна намагається захиститись від прямого нападу.
-Деякі аналітики говорять про відгуки холодної війни. Чи Ви погоджуєтесь з такою аналогією?
Однозначно, ми є свідками серйозного напруження. Я думаю, якщо Росія вирішить продовжити ці агресивні дії, можна назвати це відродженням холодної війни. Але дозвольте мені також додати дещо: Путін перебудовує міжнародний порядок. Це викликає серйозне занепокоєння. Він посилає сигнал всьому світу, міжнародне право не поважається. Зараз у світі відбуваються численні суперечки. Отже, як Сполучені Штати відреагують на цю ситуацію має велике значення не тільки для цього регіону, але інших куточків світу.
