КИЇВ - Не менш 32 відсотків українців вважають, що між західними і східними регіонами України існують «глибокі політичні протиріччя, мовні та культурні відмінності та економічні диспропорції», які в перспективі можуть привести до роз'єднання країни. Однак незалежності для своїх регіонів хочуть лише шість відсотків респондентів. Практично в кожному куточку України переважна більшість громадян виступає за єдину Україну. Такі результати соціологічного дослідження, які представили в Києві 11 квітня три громадські організації: фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», «Громадська варта» і «Міст Україна-ЄС».
«Результати дуже цікаві. Ми практично повторили дані опитування Фонду Разумкова, проведеного в грудні 2013 року, про те, що про сепаратизм у масштабному розумінні в Україні говорити не доводиться. Це дуже важливий результат», - сказала директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна, відкриваючи презентацію соціологічного дослідження «Хто і чому розриває Україну: чи справді регіонам властивий сепаратизм».
За словами керівника соціологічної служби «Ukrainian Sociology Service» Олександра Вишняка, дев'яносто відсотків опонентів унітарного облаштування України не мають ні найменшого уявлення про те, якими є завдання, форми і принципи декларованої ними ідеї федералізації країни.
Умови для федералізації
«Дев'яносто відсотків, - констатує Олександр Вишняк, - з тих, хто відповідав на питання про федералізацію, уявлення не мають про те, що відображає це поняття в кожному конкретному випадку. У світі існує десятки моделей федералізації, про які формі ми говоримо в даному випадку? Якщо розглядати конституцію Російської Федерації, то вона є конституцією федерації, але, наприклад, у Смоленській області Росії не більше повноважень, ніж у Харківській або Вінницької областях України».
Вишняк підтримує висловлену експертами думку про те, що Україна могла б бути федеративною, але лише за однієї умови. «Будь ласка, я за широку федералізацію України, але тільки тоді, коли нас приймуть в Євросоюз і НАТО. <...> І якщо нас приймуть до НАТО, сусідні держави перестануть розповідати нам, як жити», - підкреслює соціолог.
Згідно з результатами соціологічного дослідження «Хто і чому розриває Україну: чи справді регіонам властивий сепаратизм?», абсолютна більшість населення України - 89 відсотків - сприймає республіку як «свою Батьківщину: від західного регіону (97% респондентів) до Донбасу (89% опитаних)».
У той час, 72 відсотки українців вважають, що «існують серйозні загрози для України». Протилежної точки зору дотримується менше десяти відсотків респондентів.
Про «страхи» українців
«Трьома найбільшими загрозами громадяни називають: захоплення України або частини території іншими державами (48%), розпад України на кілька частин (43%) та розвал економіки (42%). При цьому в західному регіоні більше, ніж в інших, бояться захоплення українських територій (63%), а на Сході - економічного падіння (58%), на Донбасі - втрати управління державою, хаосу (31% опитаних)», - наголошується в дослідженні.
Присутній на презентації дослідження лідер громадської організації «Громадська варта» Едуард Зейналов вважає, що багато з декларованих загроз мають штучне походження і нерідко привнесені в українське суспільство ззовні.
«Коли ми чуємо гасла про федералізацію, - підкреслює Зейналов, - вони фактично мають сепаратистський підтекст. Декларують федералізацію, від'єднуючись від України? Яким чином можна федеративно об'єднуватися, приєднуючись до іншій країні?»
Діяльність російської сторони в східних областях України Зейналов характеризує як провокаційну, підкреслюючи, що в наявності підбурювання громадян звертатися до свого минулого, не думаючи про те, яким виявитися їх майбутнє.
«Колись в СРСР всі громадяни були впевнені, що Союз годує півсвіту. Але коли СРСР розвалився, ми зрозуміли, що ми бідніші половини світу. Те ж саме відбувається на Донбасі, <...> ми бачимо, що протягом останніх чотирьох років представники Партії регіонів були при владі, і стан цих регіонів значно погіршився. Люди в Харківській, Луганській і Донецькій областях вийшли на вулиці не заради того, що буде; їх протестні акції пов'язані з минулим. Їхнє обурення пояснюється поганим соціально-економічним станом регіонів», - підкреслює громадський діяч.
Більше позитиву на місцях
Зейналов підкреслює: західний Львів і східний Луганськ, з точки зору Конституції України, нічим не відрізняються один від одного. Проте Львів входить в десятку європейських міст, рекомендованих для відвідування туристами, та подорожуючих росіян там більше, ніж в Луганську. Ці відмінності на користь «західної столиці України» Едуард Зейналов пояснює не стільки гостинністю і позитивним ставленням пересічних львів'ян до іноземців, скільки бажанням місцевих політиків та громадськості розвивати своє місто.
За даними соціологічного дослідження, представленого 11 квітня в Києві, «ідею створення незалежної держави на основі південно-східних областей взагалі підтримують лише одинадцять відсотків населення України». Більшість тих, хто хотів би не тільки від'єднати ці регіони від України, але й увійти до складу Росії, проживає на Донбасі - 27% респондентів. У західних областях таких налічується в межах статистичної похибки - не більш піввідсотка.
Опитування проводилося з 16 по 30 березня 2014 року в 24 областях України, автономній республіці Крим та місті Києві. Було опитано більше двох тисяч громадян країни.
«Результати дуже цікаві. Ми практично повторили дані опитування Фонду Разумкова, проведеного в грудні 2013 року, про те, що про сепаратизм у масштабному розумінні в Україні говорити не доводиться. Це дуже важливий результат», - сказала директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна, відкриваючи презентацію соціологічного дослідження «Хто і чому розриває Україну: чи справді регіонам властивий сепаратизм».
За словами керівника соціологічної служби «Ukrainian Sociology Service» Олександра Вишняка, дев'яносто відсотків опонентів унітарного облаштування України не мають ні найменшого уявлення про те, якими є завдання, форми і принципи декларованої ними ідеї федералізації країни.
Умови для федералізації
«Дев'яносто відсотків, - констатує Олександр Вишняк, - з тих, хто відповідав на питання про федералізацію, уявлення не мають про те, що відображає це поняття в кожному конкретному випадку. У світі існує десятки моделей федералізації, про які формі ми говоримо в даному випадку? Якщо розглядати конституцію Російської Федерації, то вона є конституцією федерації, але, наприклад, у Смоленській області Росії не більше повноважень, ніж у Харківській або Вінницької областях України».
Вишняк підтримує висловлену експертами думку про те, що Україна могла б бути федеративною, але лише за однієї умови. «Будь ласка, я за широку федералізацію України, але тільки тоді, коли нас приймуть в Євросоюз і НАТО. <...> І якщо нас приймуть до НАТО, сусідні держави перестануть розповідати нам, як жити», - підкреслює соціолог.
Дев'яносто відсотків з тих, хто відповідав на питання про федералізацію, уявлення не мають про те, що відображає це поняття в кожному конкретному випадку.Олександр Вишняк
Згідно з результатами соціологічного дослідження «Хто і чому розриває Україну: чи справді регіонам властивий сепаратизм?», абсолютна більшість населення України - 89 відсотків - сприймає республіку як «свою Батьківщину: від західного регіону (97% респондентів) до Донбасу (89% опитаних)».
У той час, 72 відсотки українців вважають, що «існують серйозні загрози для України». Протилежної точки зору дотримується менше десяти відсотків респондентів.
Про «страхи» українців
«Трьома найбільшими загрозами громадяни називають: захоплення України або частини території іншими державами (48%), розпад України на кілька частин (43%) та розвал економіки (42%). При цьому в західному регіоні більше, ніж в інших, бояться захоплення українських територій (63%), а на Сході - економічного падіння (58%), на Донбасі - втрати управління державою, хаосу (31% опитаних)», - наголошується в дослідженні.
Присутній на презентації дослідження лідер громадської організації «Громадська варта» Едуард Зейналов вважає, що багато з декларованих загроз мають штучне походження і нерідко привнесені в українське суспільство ззовні.
«Коли ми чуємо гасла про федералізацію, - підкреслює Зейналов, - вони фактично мають сепаратистський підтекст. Декларують федералізацію, від'єднуючись від України? Яким чином можна федеративно об'єднуватися, приєднуючись до іншій країні?»
Діяльність російської сторони в східних областях України Зейналов характеризує як провокаційну, підкреслюючи, що в наявності підбурювання громадян звертатися до свого минулого, не думаючи про те, яким виявитися їх майбутнє.
«Колись в СРСР всі громадяни були впевнені, що Союз годує півсвіту. Але коли СРСР розвалився, ми зрозуміли, що ми бідніші половини світу. Те ж саме відбувається на Донбасі, <...> ми бачимо, що протягом останніх чотирьох років представники Партії регіонів були при владі, і стан цих регіонів значно погіршився. Люди в Харківській, Луганській і Донецькій областях вийшли на вулиці не заради того, що буде; їх протестні акції пов'язані з минулим. Їхнє обурення пояснюється поганим соціально-економічним станом регіонів», - підкреслює громадський діяч.
Більше позитиву на місцях
Зейналов підкреслює: західний Львів і східний Луганськ, з точки зору Конституції України, нічим не відрізняються один від одного. Проте Львів входить в десятку європейських міст, рекомендованих для відвідування туристами, та подорожуючих росіян там більше, ніж в Луганську. Ці відмінності на користь «західної столиці України» Едуард Зейналов пояснює не стільки гостинністю і позитивним ставленням пересічних львів'ян до іноземців, скільки бажанням місцевих політиків та громадськості розвивати своє місто.
За даними соціологічного дослідження, представленого 11 квітня в Києві, «ідею створення незалежної держави на основі південно-східних областей взагалі підтримують лише одинадцять відсотків населення України». Більшість тих, хто хотів би не тільки від'єднати ці регіони від України, але й увійти до складу Росії, проживає на Донбасі - 27% респондентів. У західних областях таких налічується в межах статистичної похибки - не більш піввідсотка.
Опитування проводилося з 16 по 30 березня 2014 року в 24 областях України, автономній республіці Крим та місті Києві. Було опитано більше двох тисяч громадян країни.
