Підсумки прогресу та відставань у реформуванні шести держав-сусідів на сході від Євросоюзу сьогодні підбивали у Брюсселі на конференції, організованій Фондом відкритого суспільства.
Цього року умова «більше допомоги з боку Європейського Союзу в обмін на більші досягнення на шляху реформ» вже позначилася на фінансовій підтримці країн-сусідів, що є членами ініціативи «Східне партнерство». Згідно з даними брюссельських дипломатичних джерел, скажімо, Молдова цього року отримала з фондів ЄС на третину більше грошей, ніж передбачалося. На 22 мільйони євро збільшили допомогу й Грузії, на 15 мільйонів більше надійшло до Вірменії.
Що ж стосується України, яка ще донедавна була, так би мовити, флагманом платформи «Східного партнерства», то їй не виділили взагалі нічого. «Київ не виконує умов, необхідних для надання допомоги», – пояснюють у Брюсселі.
Європа на поступки не піде – експерт
«Вибіркове судочинство, вільні та прозорі вибори за європейськими стандартами та реформи юстиції та Конституції згідно з лінією Венеціанської комісії. Ці три вимоги залишаються в силі», – каже експерт із брюссельського Центру Карнеґі Ольга Шумило-Тапіола, яка на конференції була одним з головних доповідачів.
«Я не впевнена щодо готовності українців їх виконати. Першу й третю там наразі виконувати ніхто навіть не збирається. Щодо виборів, то попередній звіт ОБСЄ вже є дещо негативним. Це свідчить про те, що, напевне, й другу вимогу Київ не виконає. Європейці на пом’якшення не підуть і, вочевидь, чекатимуть аж до президентських виборів 2015 року», – додає вона.
На думку експерта, нині українська влада намагається підтримувати активні стосунки принаймні зі США. Адже Євросоюз свої відносини з Києвом останнім часом скоротив максимально. Але і це марно, бо Сполучені Штати щодо цінностей координують свою позицію із об’єднаною Європою, каже експерт.
«Хибною є думка про те, що якщо ми даємо збагачений уран чи війська для якихось окремих операцій НАТО, то Сполучені Штати заплющуватимуть очі на те, що відбувається в Україні, на відхід від демократичних принципів. Нажаль, це марне витрачання коштів українських платників податків», – додає Ольга Шумило-Тапіола.
Різниця поглядів
Зупинка процесу підписання угоди про асоціацію з Україною теж витікає з принципу «більше – за більше», точніше, з його зворотнього трактування – «менше – за менше». У європейських дипломатичних колах пояснюють: те, що наразі відбувається в Україні, свідчить про значну різницю в поглядах із Києва та Брюсселя на демократичні принципи та європейські цінності.
Наступної середи, 10 жовтня, Єврокомісія оприлюднить цьогорічний звіт щодо прогресу, зробленого країнами-сусідами співдружності.
Цього року умова «більше допомоги з боку Європейського Союзу в обмін на більші досягнення на шляху реформ» вже позначилася на фінансовій підтримці країн-сусідів, що є членами ініціативи «Східне партнерство». Згідно з даними брюссельських дипломатичних джерел, скажімо, Молдова цього року отримала з фондів ЄС на третину більше грошей, ніж передбачалося. На 22 мільйони євро збільшили допомогу й Грузії, на 15 мільйонів більше надійшло до Вірменії.
Що ж стосується України, яка ще донедавна була, так би мовити, флагманом платформи «Східного партнерства», то їй не виділили взагалі нічого. «Київ не виконує умов, необхідних для надання допомоги», – пояснюють у Брюсселі.
Європа на поступки не піде – експерт
«Вибіркове судочинство, вільні та прозорі вибори за європейськими стандартами та реформи юстиції та Конституції згідно з лінією Венеціанської комісії. Ці три вимоги залишаються в силі», – каже експерт із брюссельського Центру Карнеґі Ольга Шумило-Тапіола, яка на конференції була одним з головних доповідачів.
«Я не впевнена щодо готовності українців їх виконати. Першу й третю там наразі виконувати ніхто навіть не збирається. Щодо виборів, то попередній звіт ОБСЄ вже є дещо негативним. Це свідчить про те, що, напевне, й другу вимогу Київ не виконає. Європейці на пом’якшення не підуть і, вочевидь, чекатимуть аж до президентських виборів 2015 року», – додає вона.
На думку експерта, нині українська влада намагається підтримувати активні стосунки принаймні зі США. Адже Євросоюз свої відносини з Києвом останнім часом скоротив максимально. Але і це марно, бо Сполучені Штати щодо цінностей координують свою позицію із об’єднаною Європою, каже експерт.
«Хибною є думка про те, що якщо ми даємо збагачений уран чи війська для якихось окремих операцій НАТО, то Сполучені Штати заплющуватимуть очі на те, що відбувається в Україні, на відхід від демократичних принципів. Нажаль, це марне витрачання коштів українських платників податків», – додає Ольга Шумило-Тапіола.
Різниця поглядів
Зупинка процесу підписання угоди про асоціацію з Україною теж витікає з принципу «більше – за більше», точніше, з його зворотнього трактування – «менше – за менше». У європейських дипломатичних колах пояснюють: те, що наразі відбувається в Україні, свідчить про значну різницю в поглядах із Києва та Брюсселя на демократичні принципи та європейські цінності.
Наступної середи, 10 жовтня, Єврокомісія оприлюднить цьогорічний звіт щодо прогресу, зробленого країнами-сусідами співдружності.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
