Змінити філологічну кар’єру на армійську, щоб захищати Батьківщину від російської агресії - все заради майбутнього своєї доньки.
Російська війна проти України лишається головною темою американських ЗМІ. Однак, говорять про Україну не лише в медіа, але й на вулицях звичайних міст в Сполучених Штатах.
«Немає страху, є лише величезне бажання звільнити свою землю». Молодша лейтенантка ЗСУ Євгенія Емеральд розповідає про те, як вона зробила вибір взяти у руки зброю і захищати свою Батьківщину, аби її донька могла жити у вільній Україні.
"Голос Америки" поговорив зі студентом музичного коледжу у Маріуполі Сергієм Грецьким, який розповів про те, як його родина рятувалась зі зруйнованого російською армією міста. "Я би хотів повернутися та вдихнути повітря Маріуполя, моє, знайоме, рідне", - сказав він.
Її документальними оповіданнями, які дивом збереглися у телефоні, зараз зачитуються тисячі людей у всьому світі. Їх перекладають різними мовами і передруковують у газетах. Тексти журналістки-телевізійниці Надії Сухорукової, яка дивом вижила в обложеному місті, вже називають неофіційно "Маріупольським щоденником". Без води, без газу, без опалення та світла – у крижаному підвалі з новонародженою дитиною друзів. Під постійними обстрілами та бомбардуваннями.
Світлана Панюшкіна – одна з багатьох тисяч мешканців Київської області, які з перших днів війни потрапили в окупацію. Селище, де знаходиться її будинок, разом іншими населеними пунктами Вишгородського району, опинилося на шляху російської армії, яка після захоплення Чорнобиля, вирушила на Київ.
В той час як жителі заблокованого Маріуполя під обстрілами намагаються покинути місто, російські військові продовжують вивозити частину людей до Росії.
21-річна Тетяна Павлюк з Фастова у Київській області - поліцейська у декреті. Вона зустріла війну з немовлям на руках. Через страх потрапити під обстріл, Тетяна з сім'єю 11 ночей ночували у погребі, допоки зважились таки залишити рідний дім у пошуках безпеки.
Підписка
No media source currently available
