Європейський Союз та Японія 1 листопада оголосили про нове партнерство у сфері безпеки та оборони, яке верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель назвав "історичним і своєчасним кроком".
Боррель та міністр закордонних справ Японії Такеші Івая оголосили Партнерство ЄС-Японія у сфері безпеки та оборони у Токіо. Воно передбачатиме збільшення кількості спільних військових навчань, співпрацю між оборонними галузями та посилення контактів на найвищому рівні.
Івая заявив журналістам раніше цього тижня, що угоду буде укладено на тлі “дедалі складнішого середовища безпеки”, у якому опинилися ЄС та Японія.
За словами Іваї, оборонне партнерство між ЄС та Японією “має на меті подальший розвиток, поглиблення та зміцнення співпраці та діалогу в усіх сферах безпеки та оборони”.
“Зокрема, ми передбачаємо співпрацю у сферах морської безпеки, космосу, кібербезпеки та гібридних загроз, включаючи іноземну дезінформацію та втручання”, – додав очільник японського МЗС.
Він також пристав на тезу генсека НАТО Марка Рютте про те, що “безпека Азійсько-Тихоокеанського регіону невіддільна від безпеки Європи та Атлантики”.
Як повідомляв раніше Голос Америки, 17-18 жовтня Японія взяла участь у зустрічі міністрів оборони НАТО у Брюсселі, яка вперше пройшла у розширеному форматі, із залученням – на додаток до Японії – Австралії, Нової Зеландії та Південної Кореї.
"Війна в Україні показала, що нестабільність у Європі може мати далекосяжні наслідки в усьому світі, і що країни за тисячі миль від нас – як-то Іран, Китай і навіть Північна Корея – можуть зіпсувати безпеку на нашому власному подвір’ї. Наш світ тісно пов’язаний – і наша безпека також", – сказав тоді Рютте, який головував на своїй першій зустрічі міністрів оборони НАТО після вступу на посаду на початку жовтня.
Японія планує до 2027 року збільшити свої витрати на оборону до стандарту НАТО у два відсотки ВВП, й разом з Італією та Великою Британією працює над розробкою нового винищувача, який має піднятися у повітря до 2035 року.
Країна наразі бере активну участь у безпекових заходах в регіоні з партнерами.
Так, наприкінці жовтня Сполучені Штати та Японія розпочали спільні 10-денні військові навчання із залученням 45 тисяч військовослужбовців з двох країн, 40 кораблів та 370 літаків, а також сил з Австралії та Канади.
Попри те, що, за оцінками японських посадовців, головний виклик безпеці країни походить від Китаю, який, зокрема має претензії на самоврядний демократичний Тайвань, відчуття звʼязку безпеки Індо-Тихоокеанського регіону з війною в Україні присутнє в офіційній японській політиці та риториці.
Так новий прем’єр-міністр Японії Шігеру Ішіба 4 жовтня у своїй першій політичній промові попередив, що "сьогоднішня Україна може бути завтрашньою Східною Азією", сказавши, що світ стає дедалі більш поляризованим.
Така риторика Ішіби наслідує позицію його попередника на посаді, Фуміо Кішіди, який ще влітку 2022 року заявив, що "Україна сьогодні може стати Східною Азією завтра".
Своєю чергою генерал Йошіхіде Йошіда з Сил самооборони Японії заявив нещодавно: "У нас є сильне відчуття терміновості, що ми не можемо виключити можливість виникнення серйозної ситуації, схожої на Україну, в регіонах поблизу нашої країни”.
“Ми сповнені рішучості запобігти та стримати таку ситуацію", - додав генерал.
Укладення теперішнього безпекового партнерства між Японією та ЄС також відбувається на тлі дедалі сильнішої перестороги серед західних країн щодо розгортання військ КНДР у Росії для ймовірної участі у війні проти України.
Відтак Жозеп Боррель після свого візиту до Токіо планує відвідати Сеул, де питання КНДР та відрядження її військ до Росії стане головним на порядку денному.
“Мій візит до двох наших найближчих партнерів в Індійсько-Тихоокеанському регіоні є ключовою віхою в наших зусиллях протягом останніх п’яти років щодо зміцнення активної залученості ЄС”, — зазначив Боррель 31 жовтня.
“Ми досягли згоди в геополітичних питаннях і підтримали цінності, які ми поділяємо”, — сказав він, пообіцявши “нову главу в наших дедалі тісніших відносинах”.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Японія стала одним з найбільших донорів допомоги Києву. За даними Кільського інституту світової економіки, який слідкує за допомогою міжнародних партнерів Україні, Японія надала Києву загалом понад 9 мільярдів євро допомоги станом на 31 серпня 2024 року, що ставить її на четверте місце серед усіх країн-донорів.
У статті використано матеріали агентства AFP.
