Представники українських бібліотек, музеїв та архівів Північної Америки зібралися у столиці США поговорити про те, як найкраще зберегти українську історичну спадщину. Юрій Добчанський, який працює у бібліотеці Конгресу, знає наскільки важливою є справа архівування першоджерел.
"Представники українських бібліотек, музеїв та архівів зібралися і створили консорціум. Консорціум усіляких інституцій. Вони займаються зберіганням спадщини української тут, у США і також матеріалів з України. Переводять інтерв’ю всілякі з людьми, які записують життєві історії", - сказав головний спеціаліст з каталогізації Бібліотеки Конгресу США.
Захід відвідала конгресвумен зі штату Огайо Марсі Каптур. Вона не лише займається законотворчою діяльністю та активно підтримує Україну, але й приділяє чимало уваги історичним дослідженням особливо тим, які пов’язані з іммігрантами. Марсі Каптур переконана, що від збереження історичної спадщини виграють не лише місцеві громади, але й Сполучені Штати.
"Існують білі сторінки в історії іммігрантів та біженців у США. Ви пов’язані з цими історіями і вкрай важливо їх розповісти. Бо саме ці люди допомогли США зрозуміти, що таке свобода. Ми не розповіли світові, ми не розповіли США про цих людей. Мене непокоїть те, що станеться зі спадщиною цих людей. На вас лежить величезна відповідальність за збереження цієї спадщини", - сказала Марсі Каптур.
Андрій Фединський, директор одного з найбільших у США Українських музеїв-архівів, в Клівленді. Він розповідає, що його заклад збирає усі документальні свідчення життя української громади у США та тісно співпрацює з дослідницькими інститутами в Україні, щоб створити цілісну картину життя українців закордоном.
"Ми є у зв’язку з Володимиром В’ятровичем з інституту національної пам’яті України. Вони хотіли, щоб ми оцифрували багато з наших колекцій. Ми також працюємо з державним архівом України, з з поодинокими інституціями, бібліотекою Стефаника, Український Католицький Університет, Києво-Могилянська Академія, щоб ділитися нашими фондами. Найважливіше було оцифрувати все те, що ми маємо, щоб не лише Інститут Державної Пам’яті, але можна це було дати на мережу, щоби будь-кому це потрібно, робить якийсь досліди може черпати це", - заявив Андрій Фединський.
За словами Андрія Фединського, наразі оцифровані менше 10% фондів українського музею Клівленда, це близько 20,000 сторінок оригінальних документів. Зупинятися він не планує, бо переконаний, що ті, хто не знає свого минулого не мають майбутнього.
Дивіться також: В Україні жоден політик не сів, треба над цим працювати - активіст "Чесно". Відео
