Волонтерка з Флориди опікується безпритульними у Львові

Чи знаєте ви, що сьогодні в Україні безплатно трудяться майже півтисячі американців? Це посланці Корпусу миру США, які складають присягу два роки служити Україні. Вони працюють вчителями англійської мови, беруть участь у молодіжних проектах, допомагають розвитку громад. Одна з таких волонтерок приїхала з Флориди і вже рік працює у Львові з соціально вразливими групами людей – дітьми вулиці, безпритульними, інвалідами.

Блайс Дакворс ось уже рік живе у Львові, і з українською у неї тепер повний порядок. В Україну мешканку Флориди з дипломом соціолога привела волонтерська доля. Тут вона служить у Корпусі миру, працює в громадській організації «Народна допомога-Львів», що допомагає соціально виключеним особам інтегруватися в суспільство.

Сьогодні у них пленер: сеанс арт-терапії для дітей із проблемних сімей. Навчитись майструвати оригінальні прикраси у техніці квілінгу – краще, ніж тинятися з однолітками на вулиці.

Після пленеру Блайс навідується до своїх підшефних у жіночий притулок. Цей Центр опіки організація створила для жінок, що потрапили в кризову ситуацію і тимчасово не мають де жити. Світлана Миколаївна, яка через сімейну проблему втратила дах над головою, ще недавно вважала своє становище безвихідним. Тепер облишила сумні думки, влаштувалася на роботу і у завтрашній день дивиться з надією.

«У мене був досвід життя на вулиці. Просто не було куди піти і до кого звернутися. Але випадково я почула про цей Центр і попросила допомоги», – розповідає Світлана Рудницька.

Після відвідин притулку на Блайс чекають у диспетчерській «соціального таксі». Цю послугу львів’янам з особливими потребами «Народна допомога» надає за пільговими цінами, у спеціально обладнаних автомобілях. Диспетчерами також працюють люди з інвалідністю – приймають замовлення доправити у магазин, до поліклініки і навіть на виставу в театр.

«Це дуже зручне таксі. Я ним користуюся вже три роки і дуже задоволена. Для неповносправних людей це фактично розширення рамок їх простору, їх спілкування з цим світом. І тому я дуже задоволена. Велике дякую всім тим, хто організував це таксі», – каже Ольга Скобало.

Активістам «Народної допомоги» не позичати ідей для запуску нових і нових проектів. А Блайс привнесла в організацію те, чого їм раніше бракувало: планування та менеджмент.

Виконавчий директор ГО «Народна допомога-Львів» Юрій Лопатинський зазначає:

«Важлива була роль Блайс у формуванні стратегічного плану. Це, з одного боку, було обмеження для широкого польоту вільних ідей. Але з іншого боку, ми всі дуже чітко побачили, куди ми рухаємось і чого хочемо за рік досягнути. Раніше ми не мали настільки структурованого плану».

Блайс каже, що для неї Корпус миру став шансом набути досвід, необхідний для кар’єри соціального працівника в Америці. А також нагодою пізнати далеку чужу країну, якою ще недавно була для неї Україна.

«З мовою було важко, і з їжею. Вона для мене незвична. Але я вчуся куховарити. І обожнюю ходити на базар – це моє улюблене заняття тут в Україні. Люблю вибирати свіжу городину, розмовляти з бабусями», – розповідає Блайс.

За рік в Україні Блайс і сама стала трішечки українкою. У своєму львівському помешканні господарює як усі львів’янки. Навчилася плести гачком, завела зошит з рецептами борщу і навіть планує закрити соління на зиму. А коли розмовляє по скайпу з Америкою, то кличе свого батька не інакше як татом.