Як збірна США з фехтування готується до Олімпіади у Лондоні

Американці все впевненіше відчувають себе у здавалося б традиційно європейських видах спорту. До футбольного тріумфу на світових першостях, можливо, ще далеко, але от у фехтуванні, олімпійська збірна США вже претендує на статус глобального фаворита. На олімпіаду у Лондоні кваліфікувались аж 16 американських фехтувальників.

Студентка Колумбійського університету Нзінга Прескод тренується у фехтувальному клубі Нью-Йорка. Фехтувати вона почала у дев’ять років і, фактично, усе життя йшла до найбільших змагань на планеті – Олімпійських ігор.

«Я намагаюсь не думати, що буду виступати на Олімпіаді, щоб не нервуватись. Налаштовую себе, що це просто змагання. Це повинно допомогти мені фехтувати спокійно», – каже Нзінга.

Інший американський фехтувальник Джеймс Вільямс погоджується, що аура Олімпійських ігор, які відбуваються всього раз на 4 роки, неабияк впливає на емоційний стан спортсменів:

«Усі спортсмени приблизно на однаковому фізичному та технічному рівні, тож головними факторами у перемозі стають психологічна сила та витривалість. Ми намагаємось розвивати у собі ці якості».

Бакі Ліч, тренер Прескод, каже, що психічний стан спортсмена є надзвичайно важливим у фехтуванні. За його словами, атлетам дуже заважає прагнення потішити перемогою родину або суворого тренера:

«Щойно починаються ці думки, виступити вдало вже не можливо. Тож окрім правильного мислення для перемоги важливо знайти зону психологічного комфорту. Думати забагато – шкідливо».

Ліч каже, що для різних країн характерний особливий стиль фехтування. Німці – дуже методичні, росіяни – тактичні, а французи беруть – напором. Він пояснює, як емоційність та чуттєвість італійців відображається на манері фехтування італійської збірної:

«Італійські тренери не перевантажують спортсменів вишколом, а натомість дають їм більше свободи. Звісно ж у італійського викладання є структура, але більший акцент робиться на відчуття спортсмена та його стосунки з тренером».

А коли фехтування стає другою природою спортсмена, до нього приходить здатність одночасно відбивати атаку суперника, додає Прескод, бачити слабкі його місяця та миттєво атакувати їх:

«Дуже часто фехтування потребує не лише стратегічного мислення. Важливу роль відіграють емоції. Дотримуватись плану на поєдинок на 100% – не можливо. Дуже часто спортсмен діє суто рефлекторно, покладаючись на засвоєну за роки тренувань техніку».

Якби Олімпіада не була настільки особливими змаганнями, напевне не було би такого потужного психологічного тиску. Але саме особлива атмосфера і робить Олімпіаду захоплюючим видовищем та виводить на перший план емоційну зрілість та витривалість спортсменів.