Останніми днями світові лідери прибувають у Нью-Йорк, щоб взяти участь в 71-му засіданні Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, де кризи, такі як сирійський конфлікт і сплеск європейських біженців, займають домінуюче місце на порядку денному, - пише Армін Сагакян у виданні The Huffington Post.
Лідери також обговорюють ще одну знаменну тему в кулуарах штаб-квартири ООН: хто замінить Пан Ґі Муна, коли наприкінці року він залишить посаду генерального секретаря організації.
У своєму прощальному зверненні до зібраних на Генасамблеї, Пан Ґі Мун нехарактерно зайняв конфронтаційну позицію щодо світових лідерів, які, на його думку, або спричинили, або закріпили деякі з великих світових криз. Він не назвав тих лідерів, але, можливо, тому, що він перерахував кризи, до яких вони причетні. Це Україна, Сирія, Ірак, Афганістан, Ємен, Лівія, Південний Судан і Північна Корея.
Він не згадав про те, що багато лідерів вважають, що його власний невимушений стиль посилив кризи. Він просто стояв занадто осторонь. Він не зумів рішуче втрутитися у багато криз, - стверджують критики.
Наступний генеральний секретар, пише Армін Сагакян, на думку деяких експертів, повинен бути з регіону, який дав лідерів, що зуміли протиставитись агресії протягом останнього чверть століття: це Східна Європа.
Ті, хто виступають з таким аргументом, запитують: «Де був Пан Ґі Мун під час грузинської кризи, криз в Україні та сирійської кризи? На думку багатьох міжнародних політологів, це Росія спричинила або погіршила деякі з цих криз у спробі відновити свою позицію в глобальному політичному і військовому планах.
Багато з них вважають, що Росія може становити загрозу для стабільності в найближчі роки, і що кращий генеральний секретар є той, хто добре знає росіян, хтось із Східної Європи.
Ті, хто підтримують східного європейця на посаду генсека, також відзначають, що Організація Об’єднаних Націй ніколи не обирала генерального секретаря з того регіону – і цю неповагу необхідно виправити.
Ключове питання в тому, котрий східний європеєць буде найкращим генсекретарем. Дві особи, які кандидували раніше вибули після того, як Рада Безпеки висловила їм невелику підтримку в попередніх раундах голосування: з Хорватії Весна Пусич і з Чорногорії Ігор Лукшич.
Фаворитом Росії є Вук Єремич.
Це зрозуміло. Він з Сербії, єдиного стратегічного союзника Росії на Балканах. Вороже ставлення Єремича до НАТО добре задокументоване, як і його опозиція до західних військових сил, які допомагали повстанцям перемогти війська покійного лівійського диктатора Каддафі в першій битві за Бенгазі в 2011 році.
Сагакян пише, що американське видання The Wall Street Journal приголомшило багатьох американців недавньою підтримкою кандидатури Єремича. Але кожен з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН – США, Росія, Китай, Великобританія та Франція – може накласти вето на кандидатуру, і Вашингтон, швидше за все, зірве шанси Єремича.
Міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак здобув репутацію дипломата, який може вирішувати складні питання швидко, але він знаходиться на неправильному боці двох питань, - вважає Захід. Він послідовно підтримував опозицію прем’єр-міністра Роберта Фіцо до приймання сирійських біженців в Словаччину. Словаки «не мали зв’язків з мусульманами і вони бояться їх», - сказав Лайчак. Крім того, Лайчак підтримує позицію Фіцо про те, що Європейський Союз повинен послабити санкції проти Росії, запроваджені проти неї за анексію Криму і відправку військ на схід України, щоб унеможливити українським силам перемогти сепаратистів.
Позиції Лайчака щодо сирійських біженців і санкцій щодо Росії роблять його улюбленцем Москви, але на такого кандидата на посаду генерального секретаря Вашингтон правдоподібно накладе вето.
Захід вітав кандидатуру Молдови Наталії Герман, яка підтримує Європейський Союз і НАТО, але вона, фактично, не просунулася в попередніх раундах голосування на генерального секретаря. Це шкода, тому що екс-виконуючий обов’язки прем’єра говорила з переконанням про необхідність поглиблення відносин між Східною Європою та її західними партнерами. Вона також говорила про необхідність зміцнення НАТО, щоб перешкодити Росії пробувати відновити своє панування над Східною Європою і погрожувати європейській безпеці в цілому.
Кандидат, якого як Сполучені Штати, так і Росія могли б підтримати – це Ірина Бокова, колишній член парламенту Болгарії, яка також була виконуючим обов’язки міністра закордонних справ країни. Незважаючи на те, що вона є однією з найбільш прозахідних кандидатів із Східної Європи, офіційні російські ЗМІ вказують, що Москва може вважати її прийнятним номінантом.
«Я сподіваюся, що це правда, тому що вона наполегливо працювала, щоб розширити можливості жінок і сприяти розвитку демократії, прав людини і свободи слова», - пише авторка статті.
«І в неї є досвід в ООН як керівника однієї з найбільших і найбільш важливих установ - ЮНЕСКО, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури».
«І, як генеральний директор ЮНЕСКО, вона зайняла рішучу позицію щодо Криму і Донбасу як території України».
П’ятий раунд голосування в Раді Безпеки за кандидатів на посаду генсекретаря ООН проходитиме в понеділок. Оскільки залишилося ще три місяці до кінця 2016 року, це навряд чи буде останній раунд.
Сильний генеральний секретар ООН – той, хто кидає виклик агресорам і вимагає від світової спільноти протидіяти агресії – може відігравати провідну роль у створенні кращого і більш мирного світу, – пише Армін Сагакян у виданні The Huffington Post.
Дивіться також: Чи отримає Україна летальну зброю від США?