Україна може вступити в НАТО навіть якщо Росія продовжуватиме окуповувати частину її території. Про це 19 серпня заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю чеському виданню Novinky a Právo.
“Я думаю, що це не є необхідною передумовою - повне відновлення контролю над усією територією”, - зазначив чеський лідер й колишній військовий і генерал НАТО.
Якщо буде демаркація, навіть адмінкордон, то ми можемо взяти цей адмінкордон як тимчасовий і прийняти Україну в НАТО в межах території, яку вона контролюватиме на той часПетр Павел
Павел вважає, що Україна найближчими роками може укласти мирну угоду з Росією, яка на практиці може означати продовження окупації Росією частини території України на тривалий час. Така окупація й офіційна зміна кордону не будуть визнані західними країнами, які вважатимуть частини України під контролем Росії лише тимчасово окупованими.
“Якщо будуть якісь мирні переговори, ми, швидше за все, ще довго будемо говорити про окупацію Росією частини території України, і з погляду демократичних країн, які зобов’язані поважати міжнародне право і Статут ООН, має статися так, що ми поважаємо домовленості між сторонами, що воюють, але ми не погодимося на зміну міжнародних кордонів на основі агресії”, - зазначив він.
“Якщо буде демаркація, навіть адмінкордон, то ми можемо взяти цей адмінкордон як тимчасовий і прийняти Україну в НАТО в межах території, яку вона контролюватиме на той час”, - зазначив Павел.
За словами чеського лідера, історичним прецедентом для такого кроку може слугувати колишня Західна Німеччина, яка 1955 року приєдналася до альянсу попри фактичну окупацію східної частини країни Радянським Союзом.
“Подивімось, наприклад, на Німеччину. Там був поділ Німеччини, який не сприйняли всі західні держави, і хоча частина Німеччини була окупована Радянським Союзом, Німеччина, тобто її решта, була прийнята в НАТО, ще в 1955 році”, - додав чеський президент.
“Тому я думаю, що є рішення, як технічне, так і юридичне, щоб дозволити Україні приєднатися до НАТО, не втягуючи НАТО в конфлікт з Російською Федерацією”, – пояснив він.
Водночас українські лідери допоки не демонстрували відкритості до подібного сценарію, й офіційною позицією України залишається намір відновити територіальну цілісність країни в межах кордонів 1991 року. Росія наразі контролює близьку 20% території України.
Тим часом Міністерство оборони Чехії повідомило 20 серпня, що Чехія планує використати частину відсотків, отриманих від знерухомлених у ЄС російських активів для закупівлі сотень тисяч додаткових артилерійських снарядів для України.
“Завдяки надходженням від заморожених російських фінансів, вивільнених Європейським Союзом, ми зможемо поставити в Україну кілька сотень тисяч снарядів великого калібру”, – сказала міністерка оборони Чехії Яна Чернохова.
Міністерство не надало додаткових подробиць, однак повідомило, що боєприпаси будуть доставлені “найближчими місяцями”.
Чехія є лідером ініціативи, згідно з якою західні країни закуповують боєприпаси для України у третіх країнах з метою покрити дефіцит на полі бою та полегшити навантаження на власний оборонно-промисловий комплекс, який не встигає виробляти амуніцію необхідними темпами.
В рамках цієї ініціативи, Україна отримала першу партію з 50000-100000 снарядів у червні цього року. Додаткове постачання відбувається щомісяця, за словами чеських посадовців.
Загалом станом на травень цього року, Чехія зібрала від західних партнерів України 1,7 мільярда євро, яких, за розрахунками чеського уряду, має вистачити для закупівлі півмільйона снарядів.
Тим часом країни ЄС у червні погодилися використати 1,4 мільярда євро прибутків від знерухомлених російських активів на закупівлю зброї та оплату інших видів підтримки України.
Загалом близько 282 мільярдів доларів російських активів було заморожено у західних країнах, більшість з них у Європейському Союзі. На саміті Групи семи в Італії 13-15 червня було ухвалено рішення надати Україні позику розміром 50 мільярдів доларів, підкріплену відсотковими надходженнями від цих активів, й гарантовану країнами Групи семи.
Наразі країни ЄС та Групи семи працюють над юридичним механізмом для реалізації цієї позики.
У статті використано матеріали агентства Reuters.
