Туреччина заявила у середу, 8 червня, що вважає «розумною» пропозицію Організації Об’єднаних Націй щодо створення морського коридору для експорту українського зерна, який би контролювала Анкара, але вона вимагає додаткових переговорів з Москвою та Києвом, щоб забезпечити безпеку суден.
Вторгнення Росії в Україну в лютому зупинило експорт українського зерна через чорноморські порти, що загрожує глобальною продовольчою кризою. ООН хоче, щоб обидві сторони, а також Туреччина, яка контролює морські шляхи до Середземного моря, домовилися про коридор.
Але є великі перешкоди на шляху до угоди, зокрема:
- не вдається переконати Росію послабити блокаду українських портів.
- Київ не погоджується розмінувати міни в акваторії порту.
- судноплавні та страхові компанії не впевнені, що коридор безпечний для використання.
А час спливає, місця для зберігання наступного врожаю України, який почне збиратися наприкінці липня, залишилося мало.
Чому Україна важлива для світового ринку зерна?
На Росію та Україну разом припадає майже третина світових поставок пшениці. Ситуацію ускладнює заборона на експорт з Індії, а також несприятлива погода в Північній Америці та Західній Європі.
Війна разом із санкціями Заходу проти Росії призвела до зростання цін на зерно, олію, добрива та енергоносії.
Це, у свою чергу, загрожує продовольчою кризою в бідних країнах, деякі з яких отримують з Росії та України більше половини свого імпорту пшениці.
Україна також є великим експортером кукурудзи, ячменю, соняшникової та ріпакової олії. На Росію та Білорусь, яка підтримувала Москву у війні і також перебуває під санкціями, припадає понад 40% світового експорту калійних добрив.
Скільки зерна заблоковано в Україні?
Виробництво зерна – одна з головних галузей промисловості України, експорт якої в 2021 році становив 12,2 мільярда доларів, що становить майже п’яту частину експорту країни.
До війни Україна експортувала 98% зернових та олійних культур через Чорне море зі швидкістю до шести мільйонів тонн на місяць.
Але тепер порти заблоковали російські війська, а залізниця виявилася неспроможною впоратися з додатковими обсягами. Тому країна зможе експортувати максимум два мільйони тонн зерна на місяць, сказав цього тижня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. У травні український експорт зернових, олійних та рослинної олії зріс на 80% за місяць, до 1,74 мільйонів тонн, але, згідно з офіційними даними, все ще був значно нижчим рівня травня 2021 року.
Станом на початок травня в Україні застрягло близько 22 мільйонів тонн зерна через проблеми з інфраструктурою та морську блокаду. Оскільки ціни зростають, через значну нестачу фінансування агентствам ООН доводиться скорочувати майже наполовину продовольчі пайки для біженців у деяких частинах Африки.
Якою є позиція Вашингтона?
Вашингтон звинуватив Росію у використанні харчів як зброї в Україні. За словами Державного секретаря США Ентоні Блінкена, Росія не лише блокує вивіз українського зерна, але і призупинила свій власний експорт зерна, тож «все це робиться свідомо, і нам це відомо».
«Президент Путін не дає вивозити продукти харчування і агресивно використовує свою пропагандистську машину для того, щоб перекласти провину на інших, бо він сподівається, що світ поступиться і скасує санкції. Іншими словами, це – «шантаж», – говорить Блінкен. Він також сказав, що існують «достовірні» повідомлення, що Росія краде українське зерно і продає його іншим країнам як своє.
Президент США Джо Байден нещодавно заявив, що через війну Росії з Україною і блокування Росією українських портів, багатьом в світі загрожує голод від продовольчої кризи.
«Війна Путіна відрізала Україну – виробника пшениці, кукурудзи та олії. Якщо це зерно не піде на ринок – дуже багато людей в Африці помре з голоду, бо Україна є єдиним постачальником в деяких країнах», – заявив президент США.
У Кремлі стверджують, що кризу спровокував Захід, запровадивши санкції проти Москви.
Чи наблизилися в ООН до вирішення проблеми з блокадою зерна?
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу назвав зустріч у середу зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим плідною, але сказав, що необхідні додаткові переговори.
Лавров зазначив, що Київ має вирішити проблему шляхом розмінування портів. Якщо він це зробить, Росія забезпечить безпечний прохід для судноплавства за допомогою Туреччини, сказав він.
Однак Київ каже, що йому потрібні «ефективні гарантії безпеки», перш ніж він зможе почати відвантаження. В Україні побоюються, що Москва може використати потенційний коридор для просування в Одеський порт.
Також директор Української зернової аоціації Сергій Іващенко заявив у середу, що Туреччина, яка має другу за величиною армію в НАТО і значний флот, є недостатньо потужна, щоб бути гарантом безпечного проходу. «Туреччина як гарант – недостатня сила в Чорному морі, щоб гарантувати безпеку вантажів та українських портів», – сказав представник українських зернотрейдерів, якого цитує агентство «Інтерфакс».
Він сказав, що на розмінування українських портів може знадобитися щонайменше два-три місяці, і що для цього мають бути залучені ВМС Туреччини та Румунії. За словами Іващенка, це зумовлено тим, що російські війська замінували морську акваторію рухомими плаваючими мінами, швидкий пошук і знешкодження яких неможливий.
Що ще стоїть на заваді?
Навіть якщо угоди буде досягнуто, витрати на страхування будь-якого судна, що рухається морськими судноплавними шляхами, ймовірно, будуть дуже високими.
Ситуація набула додаткової гостроти через дефіцит площ для зберігання зерна в Україні. За даними дослідницького центру «АПК-Інформ», врожай 2021 року може все ще займати до 35% загальної ємності сховища України, що складає 61 мільйонів тонн, у той момент, коли почне надходити новий врожай у липні.
Чому зерно не можуть транспортувати наземним транспортом?
Українська залізниця використовує інші колії, ніж сусідні європейські країни, такі як Польща, наприклад. Тому зерно доводиться перевантажувати, а для цього не вистачає потужностей для перевалки чи зберігання.
Київ також нарощує зусилля щодо доставки вантажів через румунський чорноморський порт Констанца. Але станом на середину травня через нього пройшло лише близько 240 тисяч тонн зерна – або 1% від обсягу, який застряг в Україні.
Перенаправлення зерна до Румунії передбачає транспортування залізницею до портів на річці Дунай і завантаження вантажів на баржі для подальшої відправки до Констанци, що є складним і дорогим процесом.
У підготовці матеріалу була використана інформація агентства Рейтерс.
