Останні дані соціологічних опитувань засвідчують: в українському суспільстві переважає орієнтація на вступ до НАТО. Різке збільшення популярності альянсу дослідники фіксують від початку конфлікту з Росією. Розповідають наші київські кореспонденти.
«Звісно, я б голосував за те, щоб іти в НАТО. Тому що це досить сильний військовий союз. І тоді можна сказати, що війна в нашій країні, можливо, навіть закінчилася б».
«Тільки в НАТО, тільки. Це єдиний спосіб зберегти Україну як державу».
«Я б за НАТО, однозначно. Ми не в стані самі захиститися від російської агресії».
Перехожі на вулицях Києва не вагаються з відповіддю, де шукати Україні гарантію національної безпеки. Якби зараз відбувся референдум про членство в НАТО, він був би впевнено виграний, – кажуть соціологи. «За» висловилися б 78% тих, хто прийшов би голосувати.
Такі настрої тримаються вже кілька років. І причиною радикальної зміни поглядів на те, хто Україні друг, а хто ворог, стали Крим і Донбас.
Говорить директор фонду «Демократичні ініціативи» соціолог Ірина Бекешкіна:
«Кардинальні зміни настроїв відбулися після агресії Росії. Якщо порівняти з результатами 2012 року – тоді лише 13% населення України підтримувало членство в НАТО. Зараз очевидно, що ситуація зовсім інша. Зараз, якщо брати населення загалом, то 48% підтримують членство в НАТО і вважають, що це головний шлях до безпеки. І якби був референдум, то 78% тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б за членство в НАТО».
При цьому підтримка НАТО різко зросла в усіх регіонах, навіть на Півдні і Сході, де раніше саме слово НАТО було мало не лайливим, – наголошують соціологи.
«На Сході відбулися разючі зміни. Якщо взяти ситуацію 2012 року, то членство в НАТО підтримували у східному регіоні 1%, на Донбасі 1%, і там на Донбасі 92% були проти. Зараз вже там на Донбасі підтримують 24% і стільки ж на Сході. Тобто все-таки відбувся злам», – каже Бекешкіна.
Паралельно із симпатіями до НАТО, у суспільстві росте розчарування позаблоковим статусом. Якби свого часу Україна скористалася шансом і, замість покладатися на нейтралітет, розпочала процес вступу до НАТО, Росія не наважилася б напасти, – кажуть аналітики.
Голова Громадської ліги «Україна – НАТО» Сергій Джердж критично оцінює позаблоковість України:
«Спричинила війну позаблоковість. Ми відрізали себе від допомоги. Ми себе оголосили позаблоковими, і таким чином показали Росії, що ніхто нас не захищає. Зрештою, це і посилило апетити Росії. Вона була впевнена, що легко справиться з Україною в такому стані.Тому позаблоковість це дуже небезпечна річ, це той елемент гібридної війни, який нам був нав’язаний Росією».
Раніше вступ не відбувся, бо не було народної підтримки. Тепер є підтримка, однак з’явились інші перешкоди.
Про це говорить професор Києво-Могилянської академії політолог Олексій Гарань:
«Перешкодою є насамперед небажання наших західних союзників розглядати це питання. Вони бояться просто Росії».
Попри бажання українців, про вступ до НАТО в сьогоднішній ситуації залишається тільки мріяти. Водночас дедалі гучніше лунають пропозиції таки провести референдум. Саме на це вказує Олексій Гарань:
«Дехто каже – давайте скористаємося цим моментом, щоб швидко провести референдум, і це матиме символічне значення. Тому що практичного значення воно не матиме, ми це розуміємо. Бо грузини провели такий референдум в 2008 році – ну і що? Але це, звичайно, було б додатковим аргументом. Згадаймо, як на Бухарестському саміті противники надання ПДЧ – Плану дій щодо членства – противники казали, що країна є розколота. Очевидно, що якби референдум був виграний – а він був би виграний! – то це зменшило б вагу цих аргументів».
Противники заперечують: референдум однаково не забезпечить членства в альянсі, зате спричинить нову хвилю російської пропаганди, нову поляризацію в країні. Натомість прихильники наполягають: це воля народу, і вона мусить бути зафіксована як нова точка відліку. Ось ми, стукаємо в двері, відкрийте нам.
Дивіться також: Попит на цей товар у США не падає протягом усієї історії країни
