КИЇВ - У ході зустрічей у рамках Варшавського саміту НАТО будуть «скоординовані позиції і визначені подальші дії в "нормандському форматі"».
Про це повідомила прес-служба президента України Петра Порошенка, цитуючи його заяви, зроблені у розмові з журналістами в Одесі.
«Президент підкреслив, що під час зустрічі на саміті Україна-НАТО у Варшаві будуть скоординовані позиції і визначені подальші дії в «нормандському форматі». За словами Петра Порошенка, мова йде про те, щоб були якісно підготовлені документи про посилення співпраці», - підкреслюється в повідомленні прес-служби українського президента.
Петро Порошенко подякував лідерам Євросоюзу за одноголосне прийняття рішення про продовження санкцій проти Росії, Сполученим Штатам та іншим країнам - за підтримку.
«Це дає додаткові можливості, стимули для того, щоб посадити Росію за стіл переговорів і забезпечити безумовну і повну імплементацію Мінських домовленостей: безпековий компонент, виведення військ загарбника з української території, контроль з боку спеціальної моніторингової місії ОБСЄ над усією окупованою територією, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону, звільнення всіх заручників і безумовний режим припинення вогню - підкреслив Петро Порошенко.
Президент України сказав, що «санкції застосовуються тому, що світ визнає - Росія не виконує взятих на себе зобов'язань». Він зазначив, що «якби не зусилля партнерів з Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Канади, Японії, Австралії, з усього світу, які ввели санкції, ситуація на фронті була б набагато гіршою».
У виступі 2 червня президент Петро Порошенко назвав символічною передачу урядом Сполучених Штатів контрбатарейних радарів збройним силам України. Він сказав, що передача радарів українській армії проходить напередодні важливої для країни події - Варшавського саміту НАТО, який відкриється 8 липня.
«Особливою участю нашої країни в цьому саміті стане те, що Україна буде єдиною країною-партнером Альянсу, яка матиме в його рамках окреме засідання на найвищому рівні Комісії Україна - НАТО. Це свідчить і про високу увагу з боку країн-членів Альянсу до України, і про віддану підтримку союзниками нашої держави в складних умовах та налаштованість на подальше укріплення особливого партнерства, яке мають Україна і НАТО», - підкреслив Петро Порошенко під час церемонії передачі контрбатарейних радарів ЗСУ.
Україна розраховує погодити «пакет допомоги» з НАТО
Петро Порошенко зазначив «рішучість Альянсу» з питань підтримки України.
«За результатами саміту Україна - НАТО ми узгодимо комплексний пакет допомоги. Документ спрямований на зміцнення оборони нашої держави за допомогою потужніших структур безпеки. Цей пакет дозволить нам консолідувати існуючі напрямки підтримки НАТО і допоможе нам встановити більш дієву, більш ефективну оборону і безпеку, яка також буде реформуватися за графіком, затвердженим у Стратегічному оборонному бюлетені», - сказав український президент.
Петро Порошенко подякував американським партнерам за засоби контрбатарейної боротьби, і за рішучу підтримку у відновленні суверенітету і територіальної цілісності і звільнення окупованих територій. «Дякую і за політику санкцій, які застосовують США по відношенню до агресора», - підкреслив він.
Варшавський саміт і стратегія України
Віце-президент Атлантичної ради України, експерт з питань безпеки Олег Кокошинський вказує на те, що більше 70 громадських організацій готові підписати документ, який закликає Альянс розширювати перспективу співпраці з Україною.
«Представники різних громадських організацій, українські політики і творчі особистості розуміють, що НАТО - це структура безпеки і попередження викликів. Українці хочуть миру. За час агресії Росії на Донбасі ми втратили більше 10 тисяч людей, 20 тисяч були поранені, і ще 1,7 мільйона людей втекли від збройного конфлікту, вимушені покинути свої оселі. В українському суспільстві є велике очікування, що НАТО продемонструє принципи, які були, в тому числі, в основі створення цієї організації: розширювати простір безпеки на європейському континенті», - підкреслив Олег Кокошинський в коментарі кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».
Олег Кокошинський вважає, що сьогодні в Україні один з найвищих рівнів довіри до НАТО з боку звичайних громадян. І представники Альянсу, за його словами, повинні враховувати не тільки геополітичну ситуацію на європейському континенті, а й думки українців в питанні розширення НАТО.
«За різними соціологічними опитуваннями, якби референдум про членство в НАТО пройшов найближчим часом, його підтримали б 75 відсотків, з яких 44-46% респондентів є прихильниками НАТО. Це один з найбільших показників довіри до Альянсу за роки незалежності країни», - зазначає Олег Кокошинський.
Експерт вважає, що українським лідерам слід домагатися поновлення стратегії «відкритих дверей» для України, як потенційного кандидата, незважаючи на заяви деяких західних політиків, які не враховують позицію офіційного Києва.
«Україна в силу свого політичного та географічного положення могла б бути «фортецею свободи» на кордонах євроатлантичної цивілізації. Необхідно очікування перевести в практичну площину. Крім бажання в суспільстві, ми сподіваємося на політичні зусилля української влади і підтримку стратегічних партнерів з країн центрально-східної Європи. Саміт НАТО в Польщі 8-9 липня - це демонстрація гарантій безпеки для України з боку 28 країн НАТО і нашого бажання бути поруч з Альянсом», - каже Олег Кокошинський.
Про програми та засоби співпраці з Альянсом
За словами директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, на Варшавському саміті НАТО 8-9 липня Україні слід продемонструвати чітку стратегію розвитку відносин з Альянсом, в технічній і політичній сферах.
«Допомога і співробітництво НАТО з Україною буде залежати від того, наскільки сама Україна представляє стратегію вирішення конфлікту на сході країни, а від програми відносин з Альянсом буде залежати і пакет допомоги. Наші західні партнери дуже добре уявляють, що такого бачення в Києві на даному етапі немає. Більш того, вони чекають від України доказів існування такої стратегії, бачення, що означає для країни цей конфлікт на Донбасі, які нам кошти необхідні для його подолання і продовження реформ», - сказав Микола Сунгуровський кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».
Микола Сунгуровський вважає, що не завжди лідери держави можуть публічно висловитися про те, якого типу озброєння вони хотіли б отримати для забезпечення безпеки України.
«Види озброєнь, які нам необхідні, залежать від того, яким ми бачимо розвиток конфлікту. Останнім часом, і ми давно про це говоримо, офіційні особи роблять заяви про те, що нас чекає якщо не повномасштабна війна, то різке загострення військової ситуації. Далі потрібно розуміти, яку силу проти нас може застосувати противник, і це не секрет.
Микола Сунгуровський вважає, що Україна «ні зараз, ні в найближчому майбутньому» не зможе приєднатися до НАТО і Європейського Союзу.
«У питанні членства в НАТО і Євросоюзі потрібно бути прагматиками. Ні ми, ні Євросоюз, ні НАТО не готові до приєднання. Але Україна не збирається відмовлятися від євроінтеграційного і євроатлантичного курсу і через деякий час, досягнувши певного розвитку, ми можемо претендувати на членство в Альянсі і Європейському Союзі. Ми виконуємо Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Програму співробітництва з НАТО для того, щоб бути готовими політично, військово-технічно, соціально, економічно в належний момент приєднатися до цих союзів», - стверджує Микола Сунгуровський.
Дивіться також: "Почав брити голову, коли з'явились біженці" - угорець про настрої щодо мігрантів
