Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» проаналізувала 23 консульські установи країн-членів ЄС та зони Шенгену, щоб визначити, хто хоче видавати візи українцям, а хто не дуже.
За даними моніторингу, найбільш «проблемні» для українців консульства Чехії, Італії та Великобританії. Найбільший показник відмов у консульств Німеччини та Франції. Керівник «Європи без бар'єрів» Ірина Сушко зазначила, що експерти організації намагалися зустрітися із представниками консульств, щоб обговорити такі результати, проте отримали відмову.
Візову політику країн Євросоюзу аналізували за кількістю виданих довгострокових віз, кількістю безкоштовних віз тощо. Дослідники опитали понад 1380 осіб, які самостійно подавали документи до консульств.
За словами Ірини Сушко, «Європа без бар’єрів» не вперше моніторить візову практику консульських установ, але до групи «дружніх та приязливих» потрапляють одні й ті ж консульства.
«Найкращий сукупний результат за всіма складовими компонентами візової практики демонструють консульства Польщі, Угорщини, Словаччини та Естонії. Не менш приязну візову практику проводять консульства Латвії, Литви, Іспанії, Фінляндії, Швеції, Австрії, Португалії, Данії».
Також консульства Греції та Іспанії провели ряд змін і стали більш відкриті для українців, хоча раніше перебували у народному «чорному списку» за кількістю відмов.
Загалом, як пояснює науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, погіршення політичних відносин України із рядом країн Європи не впливає на кількість отриманих віз.
«Наприклад, в Білорусії, де політичні відносини абсолютно заморожені, шенгенських віз видається значно більше, ніж в Україні. Навіть погані політичні відносини не призводять до зменшення кількості віз. Але коли ми будемо говорити про перспективу безвізового режиму, то там буде маса проблем. Бо саме тоді політична репутація та стосунки із іншими державами гратимуть велику роль», – каже Олександр Сушко.
Виконавчому директору Міжнародного фонду «Відродження» Євгену Бистрицькому важко зрозуміти, чому відкриття кордонів для українців просувається так повільно.
«Я не бачу принципової різниці між рівнем прийняття світу між нашими сусідами і українцями», – каже він. Але ще складніше зрозуміти різне ставлення в консульствах країн ЄС до українців, хоча візові кодекси та регулюючі документи подібні.
«Нам дуже важливо, щоб представники громадських організацій могли частіше виїжджати за кордон. Важливо, щоб досвід демократичних реформ, досвід європейських стандартів краще сприймався в Україні і краще сприймався тут», – зазначив Євген Бистрицький.
На його думку, щоб це ставлення змінювалося, треба щоб більше експертів займалося адвокацією у випадках відмов, а також, щоб самі українці були чесними перед консульствами, коли подають документи на візу.
За даними моніторингу, найбільш «проблемні» для українців консульства Чехії, Італії та Великобританії. Найбільший показник відмов у консульств Німеччини та Франції. Керівник «Європи без бар'єрів» Ірина Сушко зазначила, що експерти організації намагалися зустрітися із представниками консульств, щоб обговорити такі результати, проте отримали відмову.
«Наприклад, в Білорусії, де політичні відносини абсолютно заморожені, шенгенських віз видається значно більше, ніж в Україні».Олександр Сушко
За словами Ірини Сушко, «Європа без бар’єрів» не вперше моніторить візову практику консульських установ, але до групи «дружніх та приязливих» потрапляють одні й ті ж консульства.
«Найкращий сукупний результат за всіма складовими компонентами візової практики демонструють консульства Польщі, Угорщини, Словаччини та Естонії. Не менш приязну візову практику проводять консульства Латвії, Литви, Іспанії, Фінляндії, Швеції, Австрії, Португалії, Данії».
Також консульства Греції та Іспанії провели ряд змін і стали більш відкриті для українців, хоча раніше перебували у народному «чорному списку» за кількістю відмов.
Загалом, як пояснює науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, погіршення політичних відносин України із рядом країн Європи не впливає на кількість отриманих віз.
«Наприклад, в Білорусії, де політичні відносини абсолютно заморожені, шенгенських віз видається значно більше, ніж в Україні. Навіть погані політичні відносини не призводять до зменшення кількості віз. Але коли ми будемо говорити про перспективу безвізового режиму, то там буде маса проблем. Бо саме тоді політична репутація та стосунки із іншими державами гратимуть велику роль», – каже Олександр Сушко.
Виконавчому директору Міжнародного фонду «Відродження» Євгену Бистрицькому важко зрозуміти, чому відкриття кордонів для українців просувається так повільно.
«Я не бачу принципової різниці між рівнем прийняття світу між нашими сусідами і українцями», – каже він. Але ще складніше зрозуміти різне ставлення в консульствах країн ЄС до українців, хоча візові кодекси та регулюючі документи подібні.
«Нам дуже важливо, щоб представники громадських організацій могли частіше виїжджати за кордон. Важливо, щоб досвід демократичних реформ, досвід європейських стандартів краще сприймався в Україні і краще сприймався тут», – зазначив Євген Бистрицький.
На його думку, щоб це ставлення змінювалося, треба щоб більше експертів займалося адвокацією у випадках відмов, а також, щоб самі українці були чесними перед консульствами, коли подають документи на візу.
