Акції протесту в столиці, масове співання українських пісень у Львові, величезна дерев’яна літера «Ї» у Рівному – так в Україні відзначили Міжнародний день рідної мови. За одним із останніх досліджень «Research and Branding Group», 47% громадян України вважають рідною мовою українську, а 37% – російську. Втім, активісти переконані, що саме українська потребує більшого захисту.
В тому, що «зміцнення позицій української мови в усіх сферах соціального життя» призведе до прогресивного розвитку України, переконаний і президент держави Віктор Янукович. Таку заяву глава держави зробив з нагоди Дня рідної мови.
Однопартійці президента думають по-іншому. Представник парламентської фракції Партії регіонів Сергій Ківалов виступив проти останньої ініціативи опозиції щодо зміцнення позицій і прав української мови в усіх сферах не користь іншим мовам. «Дуже важливо, щоб люди могли говорити, читати та виступати у громадських місцях своєю рідною мовою. Забороняти в багатонаціональній країні мову, яка є рідною для майже половини населення країни, – це дикість», – заявив Ківалов.
Так, представники опозиційних сил внесли до парламенту законопроект, який передбачає утвердження української мови в усіх публічних сферах, розширює її права. Зокрема, документ визначає «будь-яку іншу мову, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації...іноземною». Також законопроект вводить обов’язкове використання української мови в органах влади, закладах освіти, ЗМІ та інших сферах.
Одна з ініціаторок законопроекту, депутат від ВО «Свобода» Ірина Фаріон зазначила, що наразі в суспільстві панує морально-духовна криза, яку можна подолати «унікальним інструментом, що зветься мовою».
Поки що ж права української мови захищаються скандально відомим законом «Про засади державної мовної політики». Документ, внесений нардепами Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, гарантує вільне використання регіональних мов, у тому числі і російської. Закон викликав серію акцій протесту. В столиці противники закону проводили голодування під Українським домом.
Сьогодні колишні учасники акції не шкодують про свої дії та закликають інших бути українцями. Про це вони розповіли в інтерв’ю Голосу Америки.
«Люди зрозуміли, що питання української мови дуже важливе, це не тільки питання законодавче щодо статусу мови в державі, це також питання ідентифікації людей. Ці питання порушилися в суспільстві», – зазначила одна з учасниць акції під Українським домом Оксана.
Вплив закону Колесніченка-Ківалова на розвиток української мови вже помітний, вважає активістка. «Вже кілька років серед активістів боротьби за українську мову відбувається моніторинг присутності мови в ресторанному бізнесі: кафе, барах, ресторанах. І якщо раніше ми могли посилатися на Конституцію та на закон щодо захисту української мови і, посилаючись на них, ми отримували позитивні результати, то зараз ресторани посилаються на цей славнозвісний закон. І ми не можемо нічого зробити, бо не маємо необхідного інструменту», – говорить Оксана.
Щоб використання української мови розповсюджувалося по всій країні, треба починати з самого себе. В цьому переконана інша захисниця мови Ольга. «Якщо кожен буде починати з себе, то українська мова буде розповсюджуватися по всій державі», – каже вона.
В тому, що «зміцнення позицій української мови в усіх сферах соціального життя» призведе до прогресивного розвитку України, переконаний і президент держави Віктор Янукович. Таку заяву глава держави зробив з нагоди Дня рідної мови.
Однопартійці президента думають по-іншому. Представник парламентської фракції Партії регіонів Сергій Ківалов виступив проти останньої ініціативи опозиції щодо зміцнення позицій і прав української мови в усіх сферах не користь іншим мовам. «Дуже важливо, щоб люди могли говорити, читати та виступати у громадських місцях своєю рідною мовою. Забороняти в багатонаціональній країні мову, яка є рідною для майже половини населення країни, – це дикість», – заявив Ківалов.
Так, представники опозиційних сил внесли до парламенту законопроект, який передбачає утвердження української мови в усіх публічних сферах, розширює її права. Зокрема, документ визначає «будь-яку іншу мову, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації...іноземною». Також законопроект вводить обов’язкове використання української мови в органах влади, закладах освіти, ЗМІ та інших сферах.
Одна з ініціаторок законопроекту, депутат від ВО «Свобода» Ірина Фаріон зазначила, що наразі в суспільстві панує морально-духовна криза, яку можна подолати «унікальним інструментом, що зветься мовою».
Поки що ж права української мови захищаються скандально відомим законом «Про засади державної мовної політики». Документ, внесений нардепами Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, гарантує вільне використання регіональних мов, у тому числі і російської. Закон викликав серію акцій протесту. В столиці противники закону проводили голодування під Українським домом.
Так, представники опозиційних сил внесли до парламенту законопроект, який передбачає утвердження української мови в усіх публічних сферах, розширює її права. Зокрема, документ визначає «будь-яку іншу мову, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації...іноземною».
Сьогодні колишні учасники акції не шкодують про свої дії та закликають інших бути українцями. Про це вони розповіли в інтерв’ю Голосу Америки.
«Люди зрозуміли, що питання української мови дуже важливе, це не тільки питання законодавче щодо статусу мови в державі, це також питання ідентифікації людей. Ці питання порушилися в суспільстві», – зазначила одна з учасниць акції під Українським домом Оксана.
Вплив закону Колесніченка-Ківалова на розвиток української мови вже помітний, вважає активістка. «Вже кілька років серед активістів боротьби за українську мову відбувається моніторинг присутності мови в ресторанному бізнесі: кафе, барах, ресторанах. І якщо раніше ми могли посилатися на Конституцію та на закон щодо захисту української мови і, посилаючись на них, ми отримували позитивні результати, то зараз ресторани посилаються на цей славнозвісний закон. І ми не можемо нічого зробити, бо не маємо необхідного інструменту», – говорить Оксана.
Щоб використання української мови розповсюджувалося по всій країні, треба починати з самого себе. В цьому переконана інша захисниця мови Ольга. «Якщо кожен буде починати з себе, то українська мова буде розповсюджуватися по всій державі», – каже вона.
