Заява Росії про рішення скоротити бойові дії на київському та чернігівському напрямках, яку називають серед ознак прогресу на переговорах між Росією та Україною у Туреччині, є радше віддзеркаленням її нездатності реалізувати поставлені цілі. Про це, пише військовий експерт Роб Лі, дослідник Foreign Policy Research Institute.
"Це звучить радше, як визнання ситуації навколо Києва, де просування Росії вже тижні як застрягло, а українські сили мали нещодавно успіхи. Росія не має сил, щоб оточити місто", - відзначає Роб Лі.
Як повідомляється, у Росії заявили, що відповідне рішення покликане посилити довіру між сторонами та створити базу для подальших перемовин.
Державний секретар США Ентоні Блінкен у вівторок заявив, що не бачить "ознак серйозності" з боку Росії щодо мирних перемовин. При цьому США та Британія, за повідомленнями ЗМІ, заявили, що російські війська почали відведення у районах навколо Києва.
Канал CNN також повідомляє, що у розвідці США вважають дії Росії значною зміною її стратегії. "Американські офіційні особи застерігають, що Росія завжди може змінити свою позицію, якщо це дозволятиме бойова ситуація", - відзначає канал.
Як відзначає експерт Foreign Policy Research Institute Роб Лі, дії Росії вказують на перенесення пріоритетів на Донбас.
"Росія імовірно також зменшила цілі щодо Миколаєва та Одеси, і є ознаки, що Росія розміщує сепаратистські сили для утримання ділянок Сум та Харкова, щоб вивільнити регулярні російські війська для операції у зоні ООС. Я би не став спішити із висновками поки, але можна говорити, що найголовнішою битвою цієї війни є успішна оборона українських сил у Гостомелі, Бучі, та Ірпіні на захід від Києва, починаючи з 24-го лютого. Можливо зршетою це виявиться головною битвою війни", - пише Лі.
Оглядачі коментують і інші сигнали Росії.
"Росія не проти прагнення України щодо вступу до ЄС - переклад - тож уперед, починайте відбудову України", - твітує Антон Барбашин, редактор видання Riddle Russia.
Деякі західні оглядачі також звертають увагу на те, що центральну роль у перемовинах посідає діалог щодо нейтралітету України.
"Мене досі дивує, що чимало з пропозицій самої України на цих переговорах у Туреччині вибудовані навколо нейтралітету, нечленства у НАТО, відсутності іноземних баз, та ін., а нам же казали - нас ганьбили - [...], що все це не мало жодного стосунку до війни, - твітує американський журналіст Мехді Хасан. - Моя позиція завжди була чіткою від початку війни: Чи розширення НАТО викликало війну в Україні? Ні. Звісно ж ні. Її викликала одна людина: Путін. Чи розширення НАТО взагалі ні до чого щодо того, як ми дійшли до цієї точки, та до вирішення ситуації? Звісно ж до чого щодо обох "
Між тим, як повідомляє "Радіо Свобода", радник голови Офісу президента Михайло Подоляк у вівторок заявив, що ключовим для України питанням є договір про міжнародні гарантії безпеки для України.
"[...]тільки з цим договором ми можемо закінчити війну так, як це потрібно Україні. Другий, не менш важливий блок питань – це питання припинення вогню заради того, щоб ми могли вирішити всі гуманітарні проблеми, які вже накопичилися", - відзначив Подоляк.
Подоляк також відзначив ефективність турецьких ударних безпілотників "Байрактар" у захисті України.
Прикметно, що за даними опитувань у Туреччині, на які звертає увагу журналіст видання The Economist Пьотр Залевські, 72,9% опитаних у країні хочуть, щоб країна зберігала нейтралітет у війні Росії проти України; лише 2,5% хочуть підтримати Росію; і 19,1% хочуть підтримати Україну.
У статті використано матеріали "Української правди", Російської служби "Голосу Америки", CNN, "Радіо Свобода".
