Україна отримала 145 рекомендацій щодо проблем із правами людини під час Універсального періодичного огляду в ООН цього року. Це свідчить про підвищений інтерес до долі України, вважають представники Програми розвитку ООН в Україні.
Програмний менеджер сектора демократичного врядування Програми розвитку ООН в Україні Юлія Щербініна наголошує й на тому, що цього року рекомендації Україні надали понад 50 країн, що вдвічі більше за попередній огляд. Втім, кількість рекомендацій не свідчить про погіршення ситуації із правами людини в країні.
«Кожна країна має можливість надати свої рекомендації, і часто вони дублюються. Якісний аналіз рекомендацій говорить про те, що Україна стає цікавішою для країн, а також про зміну тематики, коли йде мова про Україну. Цього разу топовими рекомендаціями були питання, пов’язані із судоустроєм, правом на справедливий суд та антидискримінаційне законодавство», – каже Юлія Щербініна.
Також у висновках країни-учасниці ООН торкнулися питань тортур, прав дитини, гендерної рівності, торгівлі людьми, прав мігрантів та свободи медіа.
Верховенство права в Україні стало більше хвилювати інші країни саме через гучні справи екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та екс-міністра Юрія Луценка, вважає виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.
«Причина того, що Україна отримала багато рекомендацій щодо справедливості суду, – це зацікавленість. Українська влада зробила чимало для того, щоб ця зацікавленість з’явилася. Політичні переслідування, відсутність правосуддя – не те, щоб раніше цих проблем не було, вони просто стали помітні завдяки пресі», – вважає Аркадій Бущенко.
На його думку, те, що відбулося зі справами Тимошенко та Луценка, відбувається кожного дня в українських судах. І правозахисники намагалися довести це під час Універсального періодичного огляду в ООН, презентуючи альтернативні звіти, які відрізнялися від інформації, яку подавали представники українського уряду.
Щоб змінити це, українській владі треба багато чого змінити в судах, зокрема, забезпечити належне фінансування, унеможливити втручання в судові процеси тощо, впевнений правозахисник.
Більшість проблем зникнуть, коли набуде чинності новий кримінально-процесуальний кодекс, впевнені представники українського уряду.
«І адвокати, і слідчі, і прокурорські працівники, і судді будуть працювати в нових умовах і досудового слідства, і судочинства в цілому. І введення нових понять – судово-слідча, суд присяжних, розумні терміни розслідування, рівність обвинувачення і захисту у процесі – все це та процесуальна новизна, яка почне діяти з 19 листопада», – заявив генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
Новий кримінально-процесуальний кодекс – не панацея, вважають правозахисники.
«Сам по собі новий кодекс чудовий, але в Україні закон і виконання цього закону – це дві різні речі. Треба подивитися, як буде змінюватися законодавство під новий КПК (кримінально-процесуальний кодекс), адже сам по собі він не буде функціонувати», – каже представник Центру «Соціальна дія» та Коаліції з протидії дискримінації Ірина Федорович.
Новий кодекс вступає в силу вже на наступному тижні. Україна має час до березня наступного року, щоб відповісти на усі висновки-рекомендації ООН, а також, щоб показати новий кримінально-процесуальний кодекс в дії. Правда, за словами правозахисників, доповіді представників українського уряду щодо ситуації з правами людини за кордоном мало схожі на реальність. Тому не треба очікувати реальності і в цьому випадку.
Програмний менеджер сектора демократичного врядування Програми розвитку ООН в Україні Юлія Щербініна наголошує й на тому, що цього року рекомендації Україні надали понад 50 країн, що вдвічі більше за попередній огляд. Втім, кількість рекомендацій не свідчить про погіршення ситуації із правами людини в країні.
«Кожна країна має можливість надати свої рекомендації, і часто вони дублюються. Якісний аналіз рекомендацій говорить про те, що Україна стає цікавішою для країн, а також про зміну тематики, коли йде мова про Україну. Цього разу топовими рекомендаціями були питання, пов’язані із судоустроєм, правом на справедливий суд та антидискримінаційне законодавство», – каже Юлія Щербініна.
Також у висновках країни-учасниці ООН торкнулися питань тортур, прав дитини, гендерної рівності, торгівлі людьми, прав мігрантів та свободи медіа.
Верховенство права в Україні стало більше хвилювати інші країни саме через гучні справи екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та екс-міністра Юрія Луценка, вважає виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.
«Причина того, що Україна отримала багато рекомендацій щодо справедливості суду, – це зацікавленість. Українська влада зробила чимало для того, щоб ця зацікавленість з’явилася. Політичні переслідування, відсутність правосуддя – не те, щоб раніше цих проблем не було, вони просто стали помітні завдяки пресі», – вважає Аркадій Бущенко.
На його думку, те, що відбулося зі справами Тимошенко та Луценка, відбувається кожного дня в українських судах. І правозахисники намагалися довести це під час Універсального періодичного огляду в ООН, презентуючи альтернативні звіти, які відрізнялися від інформації, яку подавали представники українського уряду.
Щоб змінити це, українській владі треба багато чого змінити в судах, зокрема, забезпечити належне фінансування, унеможливити втручання в судові процеси тощо, впевнений правозахисник.
Новий кодекс вступає в силу вже на наступному тижні. Україна має час до березня наступного року, щоб відповісти на усі висновки-рекомендації ООН, а також, щоб показати новий кримінально-процесуальний кодекс в дії.
Більшість проблем зникнуть, коли набуде чинності новий кримінально-процесуальний кодекс, впевнені представники українського уряду.
«І адвокати, і слідчі, і прокурорські працівники, і судді будуть працювати в нових умовах і досудового слідства, і судочинства в цілому. І введення нових понять – судово-слідча, суд присяжних, розумні терміни розслідування, рівність обвинувачення і захисту у процесі – все це та процесуальна новизна, яка почне діяти з 19 листопада», – заявив генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
Новий кримінально-процесуальний кодекс – не панацея, вважають правозахисники.
«Сам по собі новий кодекс чудовий, але в Україні закон і виконання цього закону – це дві різні речі. Треба подивитися, як буде змінюватися законодавство під новий КПК (кримінально-процесуальний кодекс), адже сам по собі він не буде функціонувати», – каже представник Центру «Соціальна дія» та Коаліції з протидії дискримінації Ірина Федорович.
Новий кодекс вступає в силу вже на наступному тижні. Україна має час до березня наступного року, щоб відповісти на усі висновки-рекомендації ООН, а також, щоб показати новий кримінально-процесуальний кодекс в дії. Правда, за словами правозахисників, доповіді представників українського уряду щодо ситуації з правами людини за кордоном мало схожі на реальність. Тому не треба очікувати реальності і в цьому випадку.
