Права людини – ось на чому має зосередитися Україна, коли головуватиме в ОБСЄ. Таку думку висловила Коаліція неурядових організацій, до якої входять громадські об’єднання з 11 країн регіону ОБСЄ. Вирішуючи проблеми регіону в цій сфері, Україна зможе розглянути й власні проблемні питання, вважають у Коаліції.
«Україна має стати моделлю виконання зобов’язань у галузі людського виміру для інших країн. І ми розуміємо, що тут Україні буде складно, бо права людини не є пріоритетом нашої держави», – зауважила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Правозахисниця зазначила, що у 2009-2010 роках вони змушені були констатувати про різкий наступ на фундаментальні права і свободи.
«2012 рік говорить про те, що є ряд позитивних зрушень і дій у певних державних органах, у певних сферах, але кардинально ситуація не змінилася. І загалом складається враження, що українська влада під тиском міжнародних інституцій виконує лише ті міжнародні зобов’язання, які не загрожують існуванню самої влади», – відзначила Олександра Матвійчук.
Коаліція неурядових організацій визначила п’ять найбільш гострих питань, які запропонувала розглянути Україні під час її головування в ОБСЄ: забезпечення права на справедливий суд, свобода від катування та жорсткого й нелюдського поводження, свобода висловлювання поглядів та невтручання у діяльність засобів масової інформації, свобода мирних зібрань, а також захист від політичних переслідувань журналістів, громадських активістів та опозиційних лідерів.
На думку представників Коаліції, зрушення у цих п’яти сферах спричинять «кардинальні зміни у сфері прав людини на краще», та позитивно вплинуть на імідж України у міжнародному просторі.
Не тільки Україна, але й інші країни-учасниці ОБСЄ повинні мати однакові пріоритети, так як Україна із своїми проблемами у сфері прав людини не єдина, зауважує представник Московської Гельсінської групи Дмитро Макаров.
«Необхідно говорити про спільні стандарти у сфері мирних зібрань, необхідно говорити про нові інститути, які б підтримували роботу громадянських організацій та захищали правозахисників, необхідно говорити про більш ефективну систему протидії тортур та більш жорсткого реагування на насильство, нелюдське поводження. ОБСЄ повинно більш ефективно реагувати на те, що відбувається у сфері безпеки», – говорить Дмитро Макаров.
Так, правозахисник згадує, що ОБСЄ нічого не змогла зробити із російсько-грузинським конфліктом, який відбувався практично у регіоні організації, чи слабо відреагувала на зіткнення на півдні Киргизстану, які відбувалися якраз під час головування цієї країни в організації.
Тим часом президент України Віктор Янукович у відеозверненні до новообраних депутатів заявив, що Україна запропонує своє бачення системи європейської безпеки під час головування в ОБСЄ.
«Україна – єднальна ланка євразійського і європейського просторів. У цьому полягає її історична місія на континенті, – сказав Віктор Янукович.
«Україна має стати моделлю виконання зобов’язань у галузі людського виміру для інших країн. І ми розуміємо, що тут Україні буде складно, бо права людини не є пріоритетом нашої держави», – зауважила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Правозахисниця зазначила, що у 2009-2010 роках вони змушені були констатувати про різкий наступ на фундаментальні права і свободи.
«2012 рік говорить про те, що є ряд позитивних зрушень і дій у певних державних органах, у певних сферах, але кардинально ситуація не змінилася. І загалом складається враження, що українська влада під тиском міжнародних інституцій виконує лише ті міжнародні зобов’язання, які не загрожують існуванню самої влади», – відзначила Олександра Матвійчук.
Коаліція неурядових організацій визначила п’ять найбільш гострих питань, які запропонувала розглянути Україні під час її головування в ОБСЄ: забезпечення права на справедливий суд, свобода від катування та жорсткого й нелюдського поводження, свобода висловлювання поглядів та невтручання у діяльність засобів масової інформації, свобода мирних зібрань, а також захист від політичних переслідувань журналістів, громадських активістів та опозиційних лідерів.
На думку представників Коаліції, зрушення у цих п’яти сферах спричинять «кардинальні зміни у сфері прав людини на краще», та позитивно вплинуть на імідж України у міжнародному просторі.
Не тільки Україна, але й інші країни-учасниці ОБСЄ повинні мати однакові пріоритети, так як Україна із своїми проблемами у сфері прав людини не єдина, зауважує представник Московської Гельсінської групи Дмитро Макаров.
Українська влада під тиском міжнародних інституцій виконує лише ті міжнародні зобов’язання, які не загрожують існуванню самої влади.
Олександра Матвійчук.
«Необхідно говорити про спільні стандарти у сфері мирних зібрань, необхідно говорити про нові інститути, які б підтримували роботу громадянських організацій та захищали правозахисників, необхідно говорити про більш ефективну систему протидії тортур та більш жорсткого реагування на насильство, нелюдське поводження. ОБСЄ повинно більш ефективно реагувати на те, що відбувається у сфері безпеки», – говорить Дмитро Макаров.
Так, правозахисник згадує, що ОБСЄ нічого не змогла зробити із російсько-грузинським конфліктом, який відбувався практично у регіоні організації, чи слабо відреагувала на зіткнення на півдні Киргизстану, які відбувалися якраз під час головування цієї країни в організації.
Тим часом президент України Віктор Янукович у відеозверненні до новообраних депутатів заявив, що Україна запропонує своє бачення системи європейської безпеки під час головування в ОБСЄ.
«Україна – єднальна ланка євразійського і європейського просторів. У цьому полягає її історична місія на континенті, – сказав Віктор Янукович.
