Спільне дослідження Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, Інституту електрозварювання імені Патона та Національного технічного університету КПІ – один з переможців Всеукраїнського фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge». Щонайменше 32 кардіохірургічні центри України завдяки такому науковому відкриттю зможуть отримати нове обладнання.
«Були розроблені засоби локального термічного впливу: зварювання тканин, їх коагуляції (повільного розігріву без розрізу – ред.), знищення патологічних вогнищ, збуджень у серці. Досягнення подібних проектів у тому, що вони безпосередньо орієнтовані на замовника, на лікарів, на хворих, яким це потрібно, і на ту технологічну нішу у вітчизняній медицині, якій потрібно це обладнання», – зауважує керівник проекту-переможця Віталій Максименко і додає, що розробка таких технологій продовжуватиметься і далі.
Між тим науковець наголошує, що в Україні є і чимало інших цікавих проектів, однак їх реалізації часто заважає відсутність спільного інформаційного простору між дослідниками та замовниками. І подолати цю проблему допомагають саме такі конкурси, як «Sikorsky Challenge».
Українські бізнесмени не бачать вигоди від науки?
Із важливістю подібних заходів погоджується і віце-президент Академії наук вищої школи України Максим Стріха.
«Це реальна можливість для людей свої проекти, – особливо ті, які стосуються медицини (а це річ дуже коштовна, щоб від ідей перейти до практики), – наблизити до реальності. Це не вирішить усі питання цих проектів, але це дасть змогу командам наблизитися до мети», – зауважує він та додає, що зазвичай подібні проекти в Україні реалізувати фактично неможливо, хоча більшість із них і відповідає найвищим стандартам європейської науки.
Причини такої ситуації Максим Стріха радить шукати в економічній площині. Адже українських бізнесменів, за його словами, нині не цікавлять навіть ті дослідження, які гарантовано приносять 5 відсотків річного прибутку.
«Якщо Україна колись покаже світові якусь історію успіху, то лише за умови, коли будуть зв’язки між українською наукою і українським бізнесом», – підсумовує науковець.
У проекті бюджету на 2013 рік видатки на потреби науковців є катастрофічно низькими. Так для Національної академії наук передбачено трохи більше 2,5 мільярда гривень, чого, за словами самих науковців, недостатньо навіть на виплату заробітних плат.
«Були розроблені засоби локального термічного впливу: зварювання тканин, їх коагуляції (повільного розігріву без розрізу – ред.), знищення патологічних вогнищ, збуджень у серці. Досягнення подібних проектів у тому, що вони безпосередньо орієнтовані на замовника, на лікарів, на хворих, яким це потрібно, і на ту технологічну нішу у вітчизняній медицині, якій потрібно це обладнання», – зауважує керівник проекту-переможця Віталій Максименко і додає, що розробка таких технологій продовжуватиметься і далі.
Між тим науковець наголошує, що в Україні є і чимало інших цікавих проектів, однак їх реалізації часто заважає відсутність спільного інформаційного простору між дослідниками та замовниками. І подолати цю проблему допомагають саме такі конкурси, як «Sikorsky Challenge».
Українські бізнесмени не бачать вигоди від науки?
Із важливістю подібних заходів погоджується і віце-президент Академії наук вищої школи України Максим Стріха.
«Це реальна можливість для людей свої проекти, – особливо ті, які стосуються медицини (а це річ дуже коштовна, щоб від ідей перейти до практики), – наблизити до реальності. Це не вирішить усі питання цих проектів, але це дасть змогу командам наблизитися до мети», – зауважує він та додає, що зазвичай подібні проекти в Україні реалізувати фактично неможливо, хоча більшість із них і відповідає найвищим стандартам європейської науки.
Причини такої ситуації Максим Стріха радить шукати в економічній площині. Адже українських бізнесменів, за його словами, нині не цікавлять навіть ті дослідження, які гарантовано приносять 5 відсотків річного прибутку.
«Якщо Україна колись покаже світові якусь історію успіху, то лише за умови, коли будуть зв’язки між українською наукою і українським бізнесом», – підсумовує науковець.
У проекті бюджету на 2013 рік видатки на потреби науковців є катастрофічно низькими. Так для Національної академії наук передбачено трохи більше 2,5 мільярда гривень, чого, за словами самих науковців, недостатньо навіть на виплату заробітних плат.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
