Парламентські вибори в Росії, що відбулися в умовах падіння рейтингу партії влади, дали прогнозований результат. «Єдина Росія» втратила, порівняно з попередніми виборами, 15% підтримки виборців і конституційну більшість у парламенті. При цьому і цей результат отриманий коштом безпрецедентних фальшувань, масштаб яких, за різними оцінками, сягав 15-20% голосів.
Коментуючи підсумки виборів, дехто з експертів каже, що вони сигналізують про початок кінця епохи Путіна. Про вибори в Росії та їхні уроки для України Голос Америки розмовляв з політологами Михайлом Погребинським, Олександром Палієм і Олексієм Гаранем.
Провальний результат виборів почасти пояснюється тим, що партію «Єдина Росія» зараз очолює не Путін, а Медведєв, – вважає директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський.
«Я думаю, що результат «Єдиної Росії» був би кращим, якби Путін не передав партію під опіку Дмитру Медведєву; все ж таки у нього нижчий рейтинг. Та й сама ця процедура обміну позиціями була для Медведєва надзвичайно принизливою. І якщо людина, яку принизили, очолює партію, яка має перемогти, то це проблема. Тому ми побачили цілком очікуваний результат», – каже Погребинський.
Водночас результат виборів, на думку політолога, сигналізує про початок кінця епохи самого Путіна.
«Для мене це ознака, що суспільство втомилося від кремлівського тандему. Що воно чекало змін, але ніяких змін не отримало. І у мене є сумніви, що Володимир Путін зможе, повернувшись до президентства, отримати другий термін і правити 10 років. Суспільство чітко сигналізує про те, що хоче чогось іншого. Ці вибори є першим потужним сигналом, що епоха цієї команди хилиться до занепаду. І буквально з першого дня на посаді президента Путін муситиме готувати собі заміну, – якщо не зможе стати іншим Путіним. Бо від того Путіна, якого знає російське суспільство, воно вже втомилося, це очевидно», – вважає Погребинський.
На масштабності фальсифікацій, застосованих під час виборів, робить наголос політолог Олександр Палій. За його словами, ці російські вибори дуже нагадували 2004 рік в Україні – з виборчими «каруселями», «мертвими душами», відкріпними талонами та вкиданням пачок бюлетенів.
«Для абсолютної більшості вже очевидно, що ці вибори намальовані. Тобто влада намалювала ті результати, які захотіла. Чому вони не намалювали 70% або 90% – мабуть, трішки поскромничали. Мабуть, ніяково їм було зображати такі проценти, вони намалювали трохи менші. При цьому достатньо симптоматично, що партія влади набрала найбільше у тюрмах та лікарнях, а найменше – в Московському університеті. Масштаби фальсифікацій були такі, що реальні результати навряд чи хтось знає. Мабуть, навіть ті, хто фальсифікував ці вибори, не можуть сказати достеменно, яким був реальний результат. На російському державному телеканалі, повідомляючи про загальні підсумки голосування, говорили про 148%, про 112%, 115%. Тобто цифрами гралися як завгодно. Я думаю, що були регіони, глави яких просто дзвонили і повідомляли свій результат. Тобто ніяких виборів реальних не відбувалося», – стверджує Палій.
Політолог побоюється, що українська влада спробує змавпувати цей російський виборчий досвід.
«Мене, чесно кажучи, непокоїть, що нинішня партія влади в Україні подивиться, як усе це відбувалося в Росії і, як завжди, запозичить не краще, а гірше. Тобто захочуть повторити досвід 2004 року. Є така реальна загроза. Хоча, з іншого боку, нинішня партія влади в Росії, як не крути, удвічі-втричі популярніша серед населення, ніж наша партія влади. Тому і «підхімічити» тут в Україні буде важче», – висновує політолог.
На відмінності ситуацій у Росії та в Україні наголошує директор школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«В Україні, слава Богу, не така ситуація, як у Росії. Цього разу на російських виборах ми бачили фальсифікації у Москві. Не десь у регіонах, а в Москві вкидалися пачками бюлетені за «Єдину Росію». Це вражає. Дивлячись на ці кадри, зняті журналістами на мобільні телефони, я думав – невже у Києві таке можливо? Мені важко це уявити. Так, ми знаємо, що це може відбуватися десь у глибинці, але в самій столиці – ні, від цього ми вже відвикли, дякувати Богу», – каже Гарань.
За словами політолога, основна відмінність виборів у Росії і в Україні полягає у тому, що в Росії зрозуміло наперед, котра партія і котрий кандидат переможе:
«Так, партія влади дійсно суттєво втратила, вона вже не має конституційної більшості – ну, але все одно вони матимуть більшість! Так що в принципі переможець був відомий заздалегідь. І так само ні в кого немає сумнівів, що Путін буде переобраний президентом, причому найімовірніше, вже у першому турі. В Україні, слава Богу, немає таких гарантій ні для Януковича, ні для Партії регіонів. І тому я думаю, що, можливо, Янукович і хотів би збудувати собі таку модель стабільності за російським взірцем, але поки що в нього не дуже виходить. У нього виходить концентрувати владу, але це відбувається на фоні падіння рейтингів. Сьогодні у Партії регіонів і у Януковича рейтинг набагато нижчий, ніж у Путіна і «Єдиної Росії». На майбутніх виборах-2012 Партія регіонів навряд чи набере більшість за партійними списками. А в мажоритарних округах усе буде залежати від того, чи вдасться опозиції висунути єдиного кандидата. Тому Янукович, може, і хотів би таке, як у Росії, зробити тут в Україні, але поки що є серйозні чинники, які цьому перешкоджають», – зазначив Гарань.
Інше за темою
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1