У Верховній Раді історичний день. Угоду про асоціацію України з Євросоюзом нарешті ратифіковано. Синхронну ратифікацію угоди, якій стоячи аплодували українські та європейські парламентарі, затьмарило, однак, її відтермінування, зроблене під тиском Росії. Як кажуть експерти, відстрочка на один рік зони вільної торгівлі з ЄС не створює для України економічних ризиків. Проте небезпечним є сам прецедент.
Геннадій Друзенко, урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики, заявив:
«Економічно ми виграємо. Бо ми не платимо мита при експорті, а Євросоюз платить. Тобто суто прагматично це навіть можна вважати певною перемогою. Проблемою і, я сказав би, трагедією є поступка Євросоюзу, що Росія має право впливу, іноді вирішального впливу на стосунки ЄС і України. Що суперечить Віденській конвенції про міжнародні договори, основам міжнародного права. І де-факто не тільки Україна відмовилася тим самим від повноти суверенітету, а Європейський Союз створив дуже небезпечний прецедент для себе. Бо якщо застосовувати логіку Росії, то вона може загальмувати, скажімо, приєднання Сербії. Адже є у них якийсь товарооборот і певна кількість російськомовного населення? Чи вступ Литви до зони євро – чому ні? Сусід, і якийсь інтерес мають росіяни. Тобто це ж питання суверенітету. І тут ця поступка є символічним провалом. Бо такого я не пригадаю, – хоч 15 років займаюсь питаннями ЄС як науковець, як практик, – коли б Євросоюз дозволяв третій країні фактично диктувати умови набуття чинності угодою».
За підписання Угоди про асоціацію з ЄС проливав кров Майдан. Тепер основне питання – чи стане ратифікована угода інструментом реформ.
Говорить Всеволод Ченцов, директор департаменту Євросоюзу МЗС України:
«Ризики основні пов’язані з провадженням реформ. Тобто угода на сьогодні ратифікована, частини угоди будуть впроваджуватися вже починаючи чи з 1 листопада, чи з 1 грудня, залежно від технічних моментів, і далі дуже значна кількість розділів почне працювати. Що стосується розділу про вільну торгівлю – формальне втілення в життя цього розділу відкладено до кінця 2015 року, але від нас залежить, яку підготовчу роботу ми будемо зараз робити. Тобто не треба постійно дивитися в бік Росії, яким чином вона може зашкодити. Зараз питання полягає в тому, наскільки інтенсивно ми можемо працювати».
