Лунають заяви представників уряду, що в українській освіті потрібно повернутися від зовнішнього незалежного тестування до вступних іспитів. Це змушує експертів говорити, що хтось на цьому хоче заробити. А тиск Міністерства на ВНЗ, щоб всіх уніфікувати, суперечить їх заявам про намагання наблизити Україну до західних стандартів.
Перший заступник голови Верховної ради Ігор Калєтнік ініціює парламентські слухання, щоб вирішити наскільки ефективна система зовнішнього незалежного оцінювання.
«Система освіти, яка існувала раніше – більш ефективна, адже форма вступних іспитів стимулює молодь обирати і здобувати глибокі знання по конкретній професії. Замість того, щоб шукати в Інтернеті відповіді на цьогорічні тести, і намагатися завчити їх напам’ять», – сказав Калєтнік.
Для того, щоб дізнатися, що думають українці з цього приводу, Фонд «Демократичні ініціативи» провів дослідження. Виявилося, що 62% тих, хто вже безпосередньо стикалися з ЗНО, підтримують вступ до університетів за результатами зовнішнього тестування, проти – 26%.
«Люди бачать конкретні позитивні наслідки ЗНО, бо головне, що воно ставить людей в рівні умови і дає шанс кожному. Саме це декого турбує і змушує відмінити його, бо що таке рівний доступ до вищої освіти? Це багатьом не подобається», – сказала директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
Замість того, щоб відміняти, потрібно зробити завдання якіснішими, різноманітними та більше виділяти грошей на фінансування самої організації тестів, вважає директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева.
Хоча ЗНО наближає українську практику вступу в університет до західних стандартів, підняти хвилю дискусій і спробувати відмінити ЗНО може бути вигідно декому у парламенті, вважає голова Комітету Верховної ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич.
«Це така практика – закидати якесь питання, щоб люди не звертали увагу на щось інше», – сказала Гриневич. ЗНО експерти бачать, як джерело неупередженої інформації про якість освіти та протидію корупції, коли вступний іспит в університет можна було здати на високий бал тільки, якщо дати хабар. «Зараз є законопроект, який подали Калєтнік батько та Ківалов, які, до речі, є ректорами приватних навчальних закладів. Документ передбачає повернення до вступних іспитів для приватних навчальних закладів», – сказала Гриневич.
В коментарі Голосу Америки Гриневич додала, що є й інший законопроект, який передбачає, що університети отримають більше автономії самостійно встановлювати деякі особливості вступу, але ЗНО залишається актуальним.
Права, за які доводиться боротися
Приклад протистояння Києво-Могилянської Академії та Міністерства освіти демонструє наскільки складною може бути боротьба за автономні права навчального закладу.
«В Україні не існує ніякої університетської автономії. Вона реалізується лише тоді, коли ми робимо якісь реальні кроки по її захисту. В нас існує авторитарна система управління освітою», – сказав Голосу Америки ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
За попередні кілька років міністерства Дмитра Табачника були спроби переписати статут НаУКМА та скасувати англійську мову, як другу робочу. Зараз же «могиляка» подала позов проти спроб Міносвіти скасувати «перехресний вступ» на магістратуру. Він дозволяє вступати на магістерські програми незалежно від того, з якого фаху бакалаврську програму закінчував студент.
«Вимоги українського міністерства суперечать принципам міждисциплінарності та мобільності, на яких будуються сучасні освіта й наукові дослідження, тому вони спрямовані на деградацію вищої освіти», – сказав Квіт.
«Англійська мова продовжує бути другою робочою в нашому університеті. Так записано в нашому статуті. Тобто ми захистили цю позицію за минулі «табачниківські» роки», – сказав Квіт.
Керівник Центру дослідження суспільства Інна Совсун вважає, що питання здачі тесту на знання англійської при вступі в університет – спірне, адже очевидно, що багато дітей не мають доступу до вивчення іноземних мови у школі, тому це може суттєво обмежувати можливості дітей з сільської місцевості.
«З іншого боку, я переконана, що англійська мова потрібна, бо без цього якісної освіти не здобудеш. Навчальні матеріали, які можна прочитати українською відстають на десять, а то і двадцять років від тих, що друкуються англійською», – сказала Голосу Америки Совсун.
У цьому питанні експерти вказують на Європу, де знайти магістерську програму англійською – не проблема, навіть, якщо мова іде про Італію, Іспанію чи Угорщину. Це відкриває доступ до наукового співробітництва міжнародного рівня, а за цим і вищого рівня підготовки фахівців, вважають експерти.
Перший заступник голови Верховної ради Ігор Калєтнік ініціює парламентські слухання, щоб вирішити наскільки ефективна система зовнішнього незалежного оцінювання.
«Система освіти, яка існувала раніше – більш ефективна, адже форма вступних іспитів стимулює молодь обирати і здобувати глибокі знання по конкретній професії. Замість того, щоб шукати в Інтернеті відповіді на цьогорічні тести, і намагатися завчити їх напам’ять», – сказав Калєтнік.
Для того, щоб дізнатися, що думають українці з цього приводу, Фонд «Демократичні ініціативи» провів дослідження. Виявилося, що 62% тих, хто вже безпосередньо стикалися з ЗНО, підтримують вступ до університетів за результатами зовнішнього тестування, проти – 26%.
«Люди бачать конкретні позитивні наслідки ЗНО, бо головне, що воно ставить людей в рівні умови і дає шанс кожному. Саме це декого турбує і змушує відмінити його, бо що таке рівний доступ до вищої освіти? Це багатьом не подобається», – сказала директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
Замість того, щоб відміняти, потрібно зробити завдання якіснішими, різноманітними та більше виділяти грошей на фінансування самої організації тестів, вважає директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева.
Хоча ЗНО наближає українську практику вступу в університет до західних стандартів, підняти хвилю дискусій і спробувати відмінити ЗНО може бути вигідно декому у парламенті, вважає голова Комітету Верховної ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич.
«Це така практика – закидати якесь питання, щоб люди не звертали увагу на щось інше», – сказала Гриневич. ЗНО експерти бачать, як джерело неупередженої інформації про якість освіти та протидію корупції, коли вступний іспит в університет можна було здати на високий бал тільки, якщо дати хабар. «Зараз є законопроект, який подали Калєтнік батько та Ківалов, які, до речі, є ректорами приватних навчальних закладів. Документ передбачає повернення до вступних іспитів для приватних навчальних закладів», – сказала Гриневич.
В коментарі Голосу Америки Гриневич додала, що є й інший законопроект, який передбачає, що університети отримають більше автономії самостійно встановлювати деякі особливості вступу, але ЗНО залишається актуальним.
Права, за які доводиться боротися
Приклад протистояння Києво-Могилянської Академії та Міністерства освіти демонструє наскільки складною може бути боротьба за автономні права навчального закладу.
«В Україні не існує ніякої університетської автономії. Вона реалізується лише тоді, коли ми робимо якісь реальні кроки по її захисту. В нас існує авторитарна система управління освітою», – сказав Голосу Америки ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
За попередні кілька років міністерства Дмитра Табачника були спроби переписати статут НаУКМА та скасувати англійську мову, як другу робочу. Зараз же «могиляка» подала позов проти спроб Міносвіти скасувати «перехресний вступ» на магістратуру. Він дозволяє вступати на магістерські програми незалежно від того, з якого фаху бакалаврську програму закінчував студент.
«Вимоги українського міністерства суперечать принципам міждисциплінарності та мобільності, на яких будуються сучасні освіта й наукові дослідження, тому вони спрямовані на деградацію вищої освіти», – сказав Квіт.
«В Україні не існує ніякої університетської автономії. Вона реалізується лише тоді, коли ми робимо якісь реальні кроки по її захисту. В нас існує авторитарна система управління освітою», – сказав Голосу Америки ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
«Англійська мова продовжує бути другою робочою в нашому університеті. Так записано в нашому статуті. Тобто ми захистили цю позицію за минулі «табачниківські» роки», – сказав Квіт.
Керівник Центру дослідження суспільства Інна Совсун вважає, що питання здачі тесту на знання англійської при вступі в університет – спірне, адже очевидно, що багато дітей не мають доступу до вивчення іноземних мови у школі, тому це може суттєво обмежувати можливості дітей з сільської місцевості.
«З іншого боку, я переконана, що англійська мова потрібна, бо без цього якісної освіти не здобудеш. Навчальні матеріали, які можна прочитати українською відстають на десять, а то і двадцять років від тих, що друкуються англійською», – сказала Голосу Америки Совсун.
У цьому питанні експерти вказують на Європу, де знайти магістерську програму англійською – не проблема, навіть, якщо мова іде про Італію, Іспанію чи Угорщину. Це відкриває доступ до наукового співробітництва міжнародного рівня, а за цим і вищого рівня підготовки фахівців, вважають експерти.
