Сирійські емігранти у Європі об’єднуються на підтримку опозиції в Сирії

Конфлікт між урядом Башара аль Ассада та опозицією у Сирії перекинувся далеко за межі цієї країни. У західних країнах, де проживає численна сирійська діаспора – люди турбуються за те, що відбувається з їхніми рідними та близькими і відкрито заявляють про свою політичну позицію.

Один із районів Лондона є місцем зустрічі десятків тисяч вихідців з Близького Сходу, які сьогодні живуть в Великобританії. Менеджер ресторану, уродженець Дамаска, каже, що те, що відбувається сьогодні в Сирії, зробило з нього політичного активіста:

«Колись я не був проти цього режиму. Ми думали, що Башар аль Ассад все виправить, покарає людей, які довели країну до політичної кризи. Але він нічого не зробив. Саме тоді почалася революція. Коли його батько помер, ми думали все зміниться. А що насправді? Ми зрозуміли, що дуже помиляємось».

Абдін каже, що перед початком революції більшість часу, який він проводив з друзями, вони грали у карти чи ходили на вечірки. Сьогодні ж вони почуваються, що робити це – недоречно. Члени його родини, що лишились у Сирії, бояться вільно розмовляти по телефону. А сам він через свою активну політичну позицію не може поїхати у Сирію, щоб їх провідати.

«Кожного разу, як тут організовується демонстрацію протесту проти режиму аль Ассада, чи люди збираються біля посольства – я зажди ходжу», – каже Фірас.

Міжнародна спільнота не покладає сподівань зупинити криваву розправу над опозицією в Сирії на мирні переговори. Навіть, коли останню ініціативу очолив колишній генеральний секретар ООН Кофі Анан. Втім експерти, включаючи Еміля Гокаєма з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, не чекають найближчим часом значних зрушень у цій проблемі:

«Попереду не видно жодних можливих сценаріїв розв’язання ситуації. Я думаю, ми погрузли у тривалому громадянському конфлікті».

Одна з проблем – роз’єднаність сирійської опозиції. Сполучені Штати і деякі західні країни вважають, що Національна рада Сирії може стати об’єднуючою силою. Але багато активістів за кордоном вважають, що це не правильно. Серед них і журналіст Самір Аіта, що живе зараз у Парижі:

«З опозицією у Сирії є велика проблема. У опозиційних лідерів велике его. Вони не можуть домовитись між собою через те, що тривалий час у Сирії не було реального політичного життя. Але якщо подивитися пильніше – між ними не так і багато відмінностей».

У ресторані Фірас Абдін розчарований відсутністю чіткої альтернативи президенту аль Ассаду. Але, які і більшість його друзів, він категорично відкидає сценарій, за яким Ассад може залишитись при владі:

«Люди ніколи цього не приймуть. Не сьогодні. Може у перші кілька місяців протестів, це ще було можливо, але тепер вже запізно. Повернення до минулого не можливе».

Конфлікт у Сирії знаходиться за три з половиною тисячі кілометрів від цього лондонського ресторанчика. Але ті люди, які приходять провести сюди час, відчувають цей конфлікт набагато ближче.