Спрямувати на допомогу Україні заморожені російські активи. Такий заклик до міжнародної спільноти озвучила прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас в п'ятницю, 21 жовтня, звертаючись до преси під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі. Вона закликала ЄС очолити цей процес.
"Час просуватись у тому, щоб змусити агресора платити, - твітує політикиня. - Більше 300 мільярдів євро російських активів заморожено. Давайте використаємо це, щоб допомогти Україні. Ми повинні також притягнути Росію до відповідальності. Україна про це просить. ЄС має відіграти провідну роль", - йдеться в твіті.
В п'ятницю лідери ЄС обговорили допомогу Україні. Коментуючи результати обговорення, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що пакет допомоги обсягом 9 млрд євро, узгоджений ЄС раніше, буде частково розподілений для України до кінця року.
"Загалом ЄС підтримав Україну з 19 мільярдами євро", - заявила посадовиця. Вона повідомила, що за результатами засідання, лідери дали вказівку міністрам фінансів своїх країн розглянути можливість надання 1,5 млрд євро Україні на місяць для бюджетних потреб наступного року.
Також, підкреслила фон дер Ляєн, наступного тижня відбудеться конференція донорів щодо України в Берліні, де країни розглянуть можливість підтримки відбудови.
У зверненні до Ради Європи напередодні президент України Володимир Зеленський, зокрема, закликав ЄС надати 3,5 мільярда євро цьогоріч і близько 14 мільярдів євро наступного року та макрофінансову допомогу.
У своєму зверненні Зеленський також відзначив, що через російські напади, Україна більше не може надавати електроенергію ЄС.
"Атаками російських крилатих ракет та іранських ударних дронів зруйновано понад третину нашої енергетичної інфраструктури. Через це, на жаль, ми більше не можемо експортувати електрику, щоб допомогти вам зберігати стабільність", - вказав Зеленський.
Український президент звернувся до ЄС з проханням надати Україні системи протиповітряної оборони, а також ввести додаткові санкції щодо Росії, Ірану та Білорусі через напади дронів.
Урсула фон дер Ляєн назвала обстріли української інфраструктури "воєнними злочинами".
Прем'єр-міністр Латвії Крісжаніс Каріс вказав, що російська війна стає більш жорстокою і "тепер відкрито спрямована не на українське військо, а на українських громадян", пише АР.
Зосередитись на правовому аспекті притягнення Росії до відповідальності за агресію закликала лідерів ЄС Каллас. "У нас була дуже потужна політична відповідь. Ми маємо зібратись і обговорити питання трибуналу за злочини агресії.
Воєнні злочини може переслідувати Міжнародний кримінальний суд та Україна, але злочин агресії, тобто щодо того, що одна країна нападає на іншу суверенну країну, має бути окремий трибунал. Гадаю, Європейський Союз може бути лідером у цій створенні трибуналу, щоб інші країни могли приєднатись", - сказала посадовиця.
20-21 жовтня в Брюсселі відбувається саміт Європейського Союзу. В четвер лідери ЄС обговорювали питання енергобезпеки, а в п'ятницю дискусія стосувалась України та Китаю.
За результатами саміту, лідери ЄС планують видати спільну заяву, повідомляє Associated Press, в якій учасники проголосять "посилення гуманітарного реагування, зокрема щодо готовності до зими".
В статті використано інформацію АР.
