В Україні вже використовуються касетні боєприпаси і Росією, і Україною, але вони використовують їх в різних цілях, – наголосив генсек НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи можливу передачу в Україну касетних бомб.
“У війні в Україні вже використовуються касетні боєприпаси, причому обома сторонами. Різниця в тому, що Росія використовує касетні боєприпаси для нападу, для вторгнення в Україну, а Україна використовує касетні боєприпаси для захисту від агресора”, – заявив Єнс Столтенберг.
У війні в Україні вже використовуються касетні боєприпаси, причому обидві сторони. Різниця в тому, що Росія використовує касетні боєприпаси для нападу, для вторгнення в Україну, а Україна використовує касетні боєприпаси для захисту від агресорагенсек НАТО Єнс Столтенберг
За словами генсека НАТО, кожен із союзників має ухвалити окреме рішення щодо типу зброї, яку вони надають Україні, але усі союзники погоджуються, що повинні постачати зброю та боєприпаси в Україну, і союзники надають безпрецедентний рівень військової підтримки Україні.
“Німеччина та багато інших союзників постачають різні види боєприпасів, зброї в Україну. Але коли йдеться про касетні боєприпаси, між союзниками є різні погляди, тому що деякі союзники підписали конвенцію про касетні боєприпаси, і вони не мають касетних боєприпасів”, – додає Єнс Столтенберг.
Касетні боєприпаси заборонені до виробництва і використання та передачі окремою угодою – Конвенцією про касетні боєприпаси (CCM), ухваленою 2008 року, ратифікованою понад 110 країнами світу.
Згідно з повідомленнями українського уряду та неурядових організацій, її не раз застосовувала Росія проти України.
США, Україна та Росія, як і низка інших країн, не є підписантами угоди про заборону використання касетних снарядів. Більша частина країн-членів НАТО ратифікували Конвенцію про касетні боєприпаси. Тільки вісім членів НАТО із 31-го не приєднались до цієї угоди. Столтенберг наголосив, що країни-члени НАТО самі вирішують, яку зброю вони хочуть надати. “НАТО як альянс не має позиції щодо конвенції про касетну зброю”, – сказав він.
Різні погляди на використання касетних боєприпасів є і в адміністрації США. Так раніше посолка США при ООН Лінда Томас-Грінфілд негативно коментувала використання касетних боєприпасів на полі бою, звинувачуючи Росію у використанні “винятково летальної зброї”, включно з касетними боєприпасами, яким “немає місця на полі бою” та які “заборонені Женевською конвенцією”. Про це Лінда Томас-Грінфілд заявляла на засіданні Ради безпеки ООН у березні 2022 року. За повідомленнями Washington Post, пізніше з офіційного тексту промови Лінди Томас-Грінфілд прибрали частину про “немає місця на полі бою”, а також уточнили, що Женевські конвенції забороняють використання касетних боєприпасів проти цивільних.
НАТО як альянс не має позиції щодо конвенції про касетну зброю.генсек НАТО Єнс Столтенберг
США розглядають передачу Україні саме касетних боєприпасів (DPICM), коефіцієнт відмови або нерозриву яких не переважає 2,35%.“Ми маємо різні варіанти касетних боєприпасів (DPICMs, dual-purpose improved conventional munition - оригінал) і ті, які ми розглядаємо для передачі, не включають старі варіанти із коефіцієнтом відмови вище ніж 2,35%”, – зауважив прес-секретар Пентагону Пет Райдер на брифінгу 6 липня.
За словами Пета Райдера, у Пентагоні обізнані про високі показники смертності від деяких 155-міліметрових касетних боєприпасів, що застосовувались кілька десятків років тому. “Ми будемо обережно обирати боєприпаси з нижчим рівнем коефіцієнта відмови, щодо яких є нещодавня статистика тестувань”, – уточнює прес-секретар Пентагону.
Пет Райдер під час прес-конференції у Пентагоні наголосив, що єдність США та партнерів залишається дуже міцною у питанні підтримки України та надання потужностей, необхідних, щоб бути ефективними на полі бою. Втім, на фоні новин про можливу передачу Україні касетних боєприпасів Сполученими Штатами, Німеччина заявила, що не підтримує надсилання касетних боєприпасів в Україну.
Під час кліматичної конференції у Відні, відповідаючи на прохання журналістів прокоментувати інформацію, що США розглядають надсилання в Україну касетних бомб, Анналена Бербок заявила, що Німеччина є однією зі 111 держав-учасниць Конвенції про касетні боєприпаси (CCM).
Наприкінці червня американські законодавці з Гельсінської групи просили президента Байдена передати Україні касетні боєприпаси, розроблені у США і не використані за часів Холодної війни.
Дивіться також: Позиція США перед самітом НАТО. Коментар Джона Кірбі. ЧАС-ТАЙМ
Форум