Поки США, Франція та Німеччина повільно нарощують своє виробництво артилерійських боєприпасів Чехія закуповує наявні снаряди по всьому світу. І вже до кінця 2024 року планує поставити в Україну 800 тисяч припасів. Про це пише видання The Wall Street Journal.
Мова йде про 500 000 снарядів західного виробництва та 300 000 радянського зразка. Чеські офіційні особи, які стоять за секретним планом закупівель, заявили, що почали шукати снаряди незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в обхід складної бюрократії НАТО та Європейського Союзу.
Чеські урядовці "тихо" подорожують світом, укладаючи угоди про продаж з десятками країн-виробників. Зіграло на руку минуле країни, як радянського сателіта. Країна має добрі стосунки з багатьма країнами Глобального Півдня із великими запасами зброї радянських часів і потужностями виробляти більше. Чехи не розголошують звідки саме надходять снаряди, але кажуть, що серед постачальників є деякі союзники Росії, йдеться в статті.
Чехія діє як посередник, каже в інтерв'ю WSJ Томаш Копечний - спеціальний представник Чехії з питань України, який допомагає у переговорах. Прага зв’язує їх із західною країною, яка розмістить замовлення та оплатить доставку.
"Ми схожі на гобітів — маленькі й миролюбні, але в моменти кризи ми кидаємося, щоб створити союзи з набагато могутнішими країнами й досягти результатів", — каже Копечний.
Чехія організовує логістику, вантаж йде через треті країни, щоб не наражати постачальника на ймовірний гнів Москви. Про важливість конфіденційності в коментарі відинню сказав Томаш Пояр, радник чеського уряду з національної безпеки.
Натомість за словами західних чиновників, аналогічні звернення США та західноєвропейських країн до потенційних постачальників в Африці, Азії та Латинській Америці були відхилені.
"Якщо ви приїжджаєте з купою грошей, вони зацікавлені, і Чехія вважається нейтральною в порівнянні зі США", — додає в коментарі Якуб Янда, голова Центру європейських цінностей політики безпеки, аналітичного центру в Празі.
Офіційні особи НАТО та ЄС останніми днями публічно підтримали чеську ініціативу. Серед донорів Німеччина, Канада, Нідерланди та Данія. Берлін погодився виділити найбільше грошей - 500 мільйонів євро.
У чеському уряді кажуть, якщо буде більше коштів, буде доступно більше снарядів. Вони визначили, де можна закупити ще 700 000 снарядів.
Ніко Ланге німецький політик та експосадовець міністерства оборони Німеччини, заявляє, що успіх чеської ініціативи став уроком для більших членів НАТО, які зосередилися на нарощуванні власного виробництва зброї, повільному процесі, який зараз обмежує постачання для України.
Збільшення виробництва в США сповільнилося через бюджетний тупик у Конгресі. За словами Дага Буша, помічника керівника департаменту Сухопутних сил США з питань закупівель, логістики та технологій, Америка зможе виробляти майже 70 000 снарядів на місяць до кінця 2024 року, а до середини 2025 року зросте до 80 000 на місяць. Усі європейські виробники зброї збільшують виробництво, але через регулювання, проблеми з постачанням значне зростання виробництва не очікується до кінця наступного або початку 2026 року.
Для порівняння, за даними британського аналітичного центру Royal United Services Institute, загальне виробництво боєприпасів в Росії, включаючи ракети, досягне трьох мільйонів снарядів на рік.
"Союзники по НАТО не надають Україні достатньо боєприпасів і це має наслідки на полі бою щодня", - заявив цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він закликав союзників показати політичну волю.
Нагадаємо, минулого тижня Білий дім оголосив новий пакет допомоги Україні на 300 мільйонів доларів. До пакета увійшли ракети для Stinger, додаткові боєприпаси для HIMARS, 155-міліметрові артилерійські снаряди, включаючи касетні снаряди, 105-міліметрові артилерійські снаряди, протитанкові системи AT-4, додаткові набої для стрілецької зброї, підривні боєприпаси, запчастини та інше обладнання. Озброєння нададуть зі складів Сполучених Штатів.
Попри те, що Конгрес США досі не схвалив додаткового фінансування для Києва, виділення нового пакету допомоги стало можливим через виявлену економію коштів у контрактах, які Міноборони США уклало на заміну обладнання, надісланого в Україну раніше.
