НАТО та Росія значно ближче до війни, ніж багатьом здається, - про це пише у своєму аналітичному огляді в мережі Х (раніше Твіттер) Фабіян Гоффманн, науковий співробітник Університету Осло в Норвегії.
“У нас є в кращому випадку 2-3 роки, щоб відновити стримування проти Росії”, - вважає норвезький аналітик.
На його думку, багато експертів, коли аналізують загрози з боку Росії, потрапляють в пастку “віддзеркалення”, яку експерт називає “однією з найпоширеніших помилок при аналізі Росії.
“Це означає припустити, що Росія дивиться на потенційний конфлікт з нами так само, як ми дивимось на потенційний конфлікт з ними. Ніщо не може бути дальшим від істини”, - пише Гоффманн.
Потенційна війна країн НАТО з Росією “швидше за все, набуде зовсім іншої форми”, ніж війна з Україною, вважає він.
“Росія не планує великомасштабну традиційну війну з НАТО, яку ми зараз бачимо в Україні, і до якої ми, в першу чергу, готуємося”, - зазначив норвезький аналітик. - “Російське мислення щодо війни з НАТО обертається навколо концепції контролю та управління ескалацією. Основна мета Росії у війні з НАТО — ефективно впоратися з ескалацією та якнайшвидше припинити війну на вигідних для Росії умовах”.
Експерт вважає за необхідне завчасно припинити бойові дії, щоб не дозволити Росії грати за її правилами.
“Замість повної поразки НАТО в тривалій наземній війні, подібній до війни, що ми бачимо в Україні, російська доктрина припускає, що Росія спробує змусити НАТО поступитися, сигналізуючи про здатність [Росії] завдавати все більшої шкоди”, - мовиться в аналізі експерта.
На думку Гоффманна, Росія завдаватиме ударів з великої відстані по критично важливій цивільній інфраструктурі в європейських країнах НАТО, щоб таким чином надіслати повідомлення урядам країн НАТО: “не підтримуйте своїх східноєвропейських союзників, якщо не хочете, щоб ваше населення страждало”.
Крім того, Гоффман вважає, що Росія погрожуватиме країнам НАТО ядерною ескалацією. “Психологічний страх перед ескалацією, яка зрештою може призвести до неприйнятної шкоди, має відкрити двері для переговорів про майбутнє НАТО та архітектуру безпеки в Європі. Звісно, на умовах Росії”, - попереджає аналітик.
Експерт переконаний, що результат війни часто визначається не так здатністю до ризику, як “балансом рішучості; тобто відносна готовність залишатися непохитним, навіть коли ризики зростають”.
“Росії не потрібно зрівнятися зі звичайною силою НАТО. Поки НАТО поступатиметься першим під час зростаючого психологічного тиску через брак рішучості, Росія може перемогти”, - переконаний аналітик.
І саме брак рішучості, вважає Гофман, продемонстрували країни Заходу під час війни в Україні.
“Внутрішні розбіжності та нескінченні дискусії про ескалацію лише зміцнюють переконання Росії, що НАТО відступить, коли прийде час поштовху. Це означає, що Росії не потрібно чекати на відновлення її звичайних сил. Сценарії, коли дають 5-10 років на переозброєння після закінчення війни, на мій погляд, занадто оптимістичні”, - пише Фабіян Гоффман.
Експерт вважає, що країни Східної Європи “у кращому випадку мають 2-3 роки, щоб відновити надійну позицію стримування щодо Росії. Інакше ми ризикуємо, що Росія скоріше рано, ніж пізно, кине нам виклик”.
Гоффман продовжує, що в країнах НАТО бракує дискусій на рівні експертів про сценарії потенційної війни з Росією, щоб згуртувати свої суспільства на протистояння з Росією.
Про сценарії, за яких умов НАТО може вступити у війну в Україні - говорили напередодні західні політики та експертки під час саміту "Снігова зустріч", що пройшла минулого тижня у Литві.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у грудні в інтерв’ю німецькій Welt am Sonntag попереджав, що до кінця десятиліття Європа може зіткнутися з підвищеними загрозами з боку Росії.
“Погрози [Путіна] проти країн Балтії, Грузії та Молдови потрібно сприймати дуже серйозно. Це не просто брязкання зброєю. Ми можемо зіткнутися з небезпекою до кінця цього десятиліття”, - зазначав Пісторіус. Він тоді закликав країни ЄС до зміцнення своєї оборонної промисловості, готуючись до потенційних викликів. Пісторіус також допустив, що можуть скоротити свою участь у безпекових ініціативах в Європі.
Міністр оборони Бельгії у грудні в інтерв’ю VRT News також заявляв про загрози з боку Росії, зокрема, для Молдови та країн Балтії.
“Ми бачимо, що Росія перейшла до військової економіки. … Я вважаю, що ми маємо рацію, коли хвилюємося. Мова, яку використовує Кремль і президент Володимир Путін, завжди неоднозначна. Цілком можливо, що вони можуть відкрити другий фронт в якийсь момент у майбутньому, у Молдові чи в країнах Балтії", - сказав Мішель Гофман. Європа повинна бути готова до будь-яких непередбачених ситуацій, додав він.
Раніше російський представник при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов заявив, що в разі ескалації напруги між Росією та НАТО, першою постраждає Фінляндія.
“Вони жили спокійно і мирно і раптом опинилися між Росією і НАТО як член цього альянсу, але оскільки вони наші сусіди, то якщо, не дай Бог, буде якась ескалація, вони першими постраждають”, сказав дипломат в ефірі російських державних ЗМІ.
А президент Путін у своїх інтерв'ю запевняє, що не зацікавлений у вторгненні на територію НАТО. До великої війни президент Росії також заявляв, що не має наміру атакувати Україну.
