Не підкріплені доказами твердження про коштовні покупки подружжя Зеленських поширились у соцмедіа під час того, як президент України відвідував США, переконуючи Генасамблею ООН, Білий дім і Конгрес збільшити допомогу Україні.
Такі фейки спочатку зʼявилися як плітки від "пересічних" користувачів соцмереж, проте зуміли поширитися на велику аудиторію.
Зокрема, 4 жовтня 2023 р. в соцмережах поширилася історія про те, що Олена Зеленська витратила 1,1 млн доларів у ювелірному магазині Cartier під час візиту до Нью-Йорка, де її чоловік виступав на Генасамблеї ООН. Як ідеться в дослідженні аналітиків із дезінформації Клемсонського державного дослідницького університету США, багато з дописувачів припускали, що ці кошти, ймовірно, дружина президента витрачає з допомоги, яку надали Україні США та партнери. Ця інформація ширилася на різних платформах різними мовами, збираючи тисячі репостів і мільйони переглядів.
Також 23 листопада 2023 р. на YouTube-каналі, який мав кілька підписників і лише одне відео, з'явилася інформація про те, що Володимир Зеленський нібито придбав дві яхти вартістю понад 75 млн доларів. Згодом цю інформацію підхопили інші користувачі соцмереж, а також низка вебсайтів. Про її неправдивість заявили компанії-продавці яхт, назви яких були вказані у соцмережах. Зокрема, в коментарі агенції AP на початку грудня представники компанії Burgess повідомили, що "яхту не продали і вона досі виставлена на продаж". В іншій компанії - BehneMar - також назвали заяви про продаж яхти "абсолютно неправильними та брехливими", додавши, що "можуть підтвердити, що яхта не була продана".
Утім, попри розслідування аналітиків та журналістів, які довели фейковість цих повідомлень, вони встигли вплинути на певну аудиторію у США та додали дискусій та вагань у питанні подальшої підтримки України. Про це в інтервʼю Голосу Америки розповів Даррен Лінвілл, аналітик із дезінформації у соцмережах, доцент Клемсонського державного дослідницького університету в Південній Кароліні.
Інтервʼю відредаговане для ясності та плинності.
Ірина Шинкаренко, Голос Америки: У нещодавньому дослідженні ви проаналізували фейки, які поширювалися останнім часом у ЗМІ та соцмережах у США, зокрема про те, як Олена Зеленська займалася коштовним шопінгом у Нью-Йорку під час візиту зі своїм чоловіком на Генасамблею ООН. Чи могли б ви розповісти більше деталей про цю історію? Чому вона вас зацікавила?
Дослідження завело нас у своєрідну кролячу нору, до значно ширшої пов’язаної з Росією кампанії із відмивання наративів, приховування джерел низки різних історій та використання їх для підриву підтримки України Заходом
Даррен Лінвілл, аналітик із дезінформації у соцмережах,
доцент Клемсонського державного дослідницького університету в Південній Кароліні: Ми зацікавилися цією історією, тому що вона була настільки очевидно брехливою: ідея того, що Олена Зеленська під час своєї поїздки до Нью-Йорка, до ООН, могла вислизнути, коли за нею стежили, ймовірно, десятки журналістів, поїхати в Cartier і витратити мільйон доларів, - це здавалося нам нереальним, неймовірним. І все ж люди повірили в цю історію, люди в певних онлайн-спільнотах, які хотіли повірити в цю історію, повірили в неї. І тому ми дійсно хотіли знати, звідки і як вона виникла. І саме це завело нас у своєрідну кролячу нору, до значно ширшої пов’язаної з Росією кампанії із відмивання наративів, приховування джерел низки різних історій та використання їх для підриву підтримки України Заходом.
І.Ш.: Як з'явилася ця історія про прикраси? У своєму дослідженні ви згадали про жінку, яка її розповсюдила.
Ця жінка не була стажеркою в Cartier, а насправді є онлайн-інфлюєнсеркою, живе у Санкт-Петербурзі
Д.Л.: Ми з'ясували, що було відео, яке починалося нібито як ролик в Instagram, але змогли знайти посилалися на нього лише після того, як воно з'явилося вже на YouTube-каналі, який містить лише одне відео. Це було відео жінки, яка нібито працювала стажеркою в магазині Cartier. Але вона надала дуже мало доказів того, що насправді там працювала. Тож команда журналістів BBC, а також одного з італійських видань змогли трохи покопатися і виявити, що ця жінка не була стажеркою в Cartier, а насправді є онлайн-інфлюєнсеркою, живе у Санкт-Петербурзі. Але з правильним макіяжем і під певними ракурсами вона виглядала зовсім інакше.
І.Ш.: Чи не могли б ви пояснити, як це спрацювало? Тож є YouTube-канал із лише одним відео та кількома підписниками. А хто ж тоді підхопив і поширив цю історію та скільки людей її переглянули або прочитали?
Д.Л.: Загалом ми ідентифікували 12 різних відеороликів, які використовують однаковий механізм. Ця російська кампанія діє таким чином: відео знімають та публікують на YouTube, під виглядом, що воно нібито належить якомусь псевдовикривачеві - людині, яка розповідає інсайдерську історію. А потім вони (прокремлівські пропагандисти, - ред.) пишуть статтю про це відео, публікуючи її далі у ЗМІ, часто в Західній Африці, іноді в арабомовних країнах.
Після того, як історія циркулювала в цих ЗМІ протягом кількох днів, вони починають повторювати її в російських медіа, російських новинних виданнях, зокрема RT і Sputnik, також було кілька випадків, коли російське посольство викладало це у Twitter. Крім того, різні російські впливові особи повторюють цю історію на своїх сторінках у соціальних мережах. Але важливо, що після того, як вона поширилася на цих різних каналах, її розміщують на створеному ними ж веб-сайті під назвою DC weekly.org. Цей веб-сайт - абсолютний фейк. Але коли його просто гортаєш, він виглядає дуже автентичним, як справжнє інформаційне видання.
На цьому сайті є матеріали, які регулярно оновлюються, та сторінки з короткими біографіями журналістів, які писали ці розповіді, що виглядає дуже професійно. Але весь контент, за винятком історій, які були розміщені з метою відмивання, весь повсякденний вміст веб-сайту створюється за допомогою штучного інтелекту. Вони беруть матеріали з російських ЗМІ, а також із Fox News тут, у США. І створюють нові версії тих історій, публікуючи свої фотографії, щоб генерувати зміст і виглядати як справжнє автентичне інформаційне видання, що видає справжні новини для західної аудиторії, адже назва красномовна - DC weekly.org. Тож фейкові історії спрямовують у це новинне медіа. І воно справді привертає увагу та додає достовірності, та допомагає людям, які хотіли вірити в ці історії, легше в них повірити.
Ред.: Як ідеться в дослідженні аналітиків Клемсонського університету, DC Weekly заснував Джон Марк Дуган, колишній офіцер морської піхоти США, який у 2016 році переїхав до Росії. Як дослідили журналісти ВВС, принаймні, частина вебсайту DC Weekly розміщена на сервері в Москві. Сам Дуган у текстовому повідомленні відповів ВВС, що він продав DC Weekly за $3000 ще кілька років тому, але при цьому не пам'ятає, кому він продав видання, і запевнив, що втратив усю документацію в цій справі після того, як його видалили з платіжних платформ, і він втратив доступ до своєї електронної пошти через фінансові санкції, введені проти Росії. Дуган також стверджує, що не має жодного стосунку до роботи сайту.
Крім того, як зʼясували американські аналітики, в більшості "кореспондентів", які вказані авторами DC weekly.org, використовуються або фальшиві імена, або фотографії, викрадені зі стокових ресурсів, або ж фото інших справжніх людей. Наприклад, у профілі Тіни Морріс, яку сайт представляє як "наполегливу кримінальну репортерку, відому своєю невпинною гонитвою за правдою", використовується зображення профілю німецького ІТ-фахівця, - Ред.
Голос Америки надіслав запит на електронні адреси, вказані на сайті DC weekly.org, аби представники сайту надали інформацію про його власність, втім електронні адреси виявилися недійсними. Система доменних імен (DNS) повідомила, що домена отримувачів листів не існує.
І.Ш.: Чому, на вашу думку, ця історія з прикрасами з’явилася саме на початку жовтня 2023 р.? Чи повʼязано це з тим, що в цей час Конгрес почав розглядати питання допомоги для України? І як ви вважаєте, чи вплинули якимось чином фейки на рішення Конгресу чи громадську думку у США?
Д.Л.: Завжди складно простежувати прямі зв’язки між кампанією з дезінформації та певними результатами. Але безсумнівно, це вплинуло на розмови довкола України.
Одним із наративів, які проштовхувала ця широка кампанія, - що Зеленський придбав кілька яхт на загальну суму 75 млн доларів, і що він зробив ці покупки, очевидно, за кошти західної допомоги. Жодних доказів цьому не було, окрім фальшивих, які ця кампанія надала та розповсюдила в цифровій мережі різними способами. Але якщо поглянути на розмови... Деякі дуже важливі люди казали, що "оcь, Зеленський просто збирається використати кошти з наданої Заходом допомоги, аби купити більше яхт", включаючи чинного сенатора США, одного з тих, хто відповідальні за ухвалення цих рішень, повторюють ці твердження так, ніби вони правдиві. І тому зрозуміло, що вони впливають на розмову. Навіть якщо це тільки всередині громад, у яких вони планують зміцнити вже існуючі переконання, я вважаю, що це все одно важливий результат.
Ред: Інформацію про придбання президентом України розкішних яхт на сторінці в мережі Х поширила конгресвумен-республіканка Марджорі Тейлор-Грін, написавши: "Кожен, хто голосує за фінансування України, фінансує найбільш корумповану грошову схему будь-якої іноземної війни в історії нашої країни. Змушуючи американський народ платити за це".
Інформація про яхти лунала також під час зустрічі президента України Володимира Зеленського із сенаторами США, на якій однією з головних тем було обговорення подолання корупції в Україні.
"Я думаю, що поняття корупції з'явилося тому, що дехто сказав, що ми не можемо цього зробити (надати додаткове фінансування для України - ред.), тому що люди куплять яхти на ці гроші. Він позбавив людей цих уявлень реформами, які він провів для Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Були проведені суттєві реформи", - розповідав тоді CNN сенатор-республіканець від Північної Кароліни Том Тілліс.
І.Ш.: На яку аудиторію спрямовані ці пропагандистські вебсайти чи YouTube-канали?
Одна з найскладніших речей під час цих операцій впливу - пробитися зі своїми історіями у справжні новинні видання
Д.Л.: Очевидно, що цей фейковий вебсайт був спрямований на західну аудиторію, а саме на американську - DC weekly.org - тобто своєрідне медіа, яке висвітлює новини з Вашингтона. Одна з найскладніших речей під час цих операцій впливу - пробитися зі своїми історіями у справжні новинні видання. Їм відносно легко розміщувати матеріали в менш авторитетних інформаційних виданнях, які можуть погодитися зробити це всього за кілька доларів. Для них просто мати державні російські ЗМІ, які повторюють ці історії, їм важко пробитися в мейнстрімові ЗМІ. Тож вони створили власні "мейнстрімові медіа", на зразок автентичних.
І.Ш.: Яка кількість людей може стояти за таким фейковим медіа, як DC weekly.org?
Д.Л.: Насправді складно сказати. Нам вдалося виявити звʼязок права власності на сайт із громадянином США, який зараз мешкає в Росії. І зрозуміло, що є ще пара впливових онлайн-журналістів, які родом із Заходу, але зараз явно пов'язані із Росією. Схоже на те, що особи, які регулярно пишуть для таких ресурсів, як Russia Today, мають певний стосунок до цього сайту або мали в минулому. Але дуже складно сказати, скільки саме людей знадобилося, щоб запустити такий сайт. Кампанія загалом пов'язана з ширшою російською мережею. Ми бачили, як ці історії повторювали російські державні ЗМІ, ми бачили, як ці історії повторювалися, наприклад, на сторінці посольства Росії у Великій Британії у Х (Колишній Твіттер). Тож це дуже широка взаємопов'язана кампанія.
Переважно він створюється штучним інтелектом
Складно сказати, скільки людей потрібно, щоб запускати DC weekly.org, адже переважно він створюється штучним інтелектом, щоб бути дешевим та ефективним. І насправді лякає те, що таке можна створити за допомогою нових цифрових технологій і проводити такі кампанії з мінімальними витратами.
І.Ш.: Скільки читачів та глядачів у цих матеріалів?
Д.Л.: Цікаво, що вони не присутні в соціальних мережах. DC weekly.org не має профілю у Facebook чи Twitter. Він дуже залежний від справжніх користувачів, а також від пов’язаних із Росією впливових людей у донесенні повідомлень та оприлюдненні історій. Але якщо поглянути на кількість передруків та репостів цих матеріалів в Інтернеті - у деяких випадках це десятки тисяч разів. Один із матеріалів був перепублікований 20 тисяч разів, до того ж не сайтами, які повʼязані з DC weekly.org, а реальними людьми, які хотіли повірити в ці історії та повторювали її.
І.Ш.: Які ще приклади гучних пропагандистських історій від DC weekly.org?
Д.Л.: У них широкий діапазон різних історій: від угод України з Джорджем Соросом про використання української землі для утилізації хімікатів - до Зеленського, який збирається втекти до США й отримати громадянство США та гарний будинок у Флориді. Це широкий спектр історій, але всі вони мають одну кінцеву мету - підірвати відносини між Україною та Заходом.
Ред.: 13 грудня 2023 р. Лорен Вітцке, представниця руху QAnon і колишня кандидатка в Сенат від Республіканської партії опублікувала в мережі Twitter (тепер - X), "ТЕРМІНОВО: Як повідомляється, Зеленський купив особняк за 20 мільйонів доларів у Веро-Біч, штат Флорида... ЗУПИНІТЬ ДОПОМОГУ УКРАЇНІ!"
Команда видання USA TODAY перевірила це твердження та визнала його неправдивим. Згідно з розслідуванням журналістів, будинок у дописі насправді розташований не у Веро-Біч, і прізвище Зеленського не фігурує в результатах пошуку відкритих архівів, де перераховані власники нерухомості,. Станом на 14 грудня будинок залишався на ринку за ціною майже 11 мільйонів доларів.
Дослідники Даррен Лінвілл і Патрік Воррен зробили висновки, що пост Вітцке "був заснований на брехні, результаті дуже цілеспрямованого приховування джерела неправдивої інформації." Вони стверджують, що ця конкретна кампанія пов’язана з російським урядом і в основному спрямована на підрив підтримки України Заходом: "Попри те, що багато хто з людей, які читали публікацію Вітцке, справедливо ставили її під сумнів, тим не менш, її перепублікували понад 12 тисяч разів і переглянули (за показником мережі X) майже 10 млн разів".
І.Ш.: Як змінилися теми проросійських пропагандистських наративів у США за час повномасштабної війни Росії проти України?
Д.Л.: Кампанії розвиваються... На початку повномасштабного вторгнення ми відстежували сотні фейкових облікових записів, у яких ми віднайшли звʼязок із російськими джерелами, і працювали з Twitter, щоб їх заблокувати. Але лише нещодавно ми побачили, як ці кампанії виходять за рамки соціальних медіа. Кампанія DC weekly.org використовує соціальні медіа лише як другорядні. Вона покладається на соцмережі, щоб донести свої повідомлення, тому що покладається на реальних користувачів, але вона не покладається на фейкові акаунти в соцмережах, створених росіянами. Вона покладається на фейковий сайт, створений росіянами. І все це завдяки цифровим технологіям. Раніше нам доводилося хвилюватися про акаунти в соцмережах. Тепер нам доводиться хвилюватися про великі видання, великі системи, фальшиві організації, роботі яких сприяють нові цифрові технології, особливо штучний інтелект та великі мовні моделі.
І.Ш.: У дослідженні ви пов'язуєте існування цього сайту з російською "фабрикою тролів", яка потрапила під санкції через втручання в президентські вибори в США у 2016 р. Як ви простежуєте цей звʼязок?
Значний відсоток фейкових історій, які публікувалися через DC weekly.org, були пов’язані з організацією під назвою "Фонд боротьби з несправедливістю", організацією в Санкт-Петербурзі, яка спочатку була створена Євгеном Пригожиним
Д.Л.: Ми вважаємо, що зв’язок є, оскільки великий відсоток фейкових історій, які публікувалися через DC weekly.org, були пов’язані з організацією під назвою "Фонд боротьби з несправедливістю", організацією в Санкт-Петербурзі, яка спочатку була створена Євгеном Пригожиним. Пригожин також був засновником Агенції інтернет-досліджень (неофіційна назва однієї з викритих установ російської "фабрики тролів", - ред.). Отже, хоча ми не можемо довести, що DC weekly.org безпосередньо керується ширшою колишньою мережею Пригожина, вони точно мають ті самі інтереси. І вони явно принаймні розмовляють один з одним.
І.Ш.: Наскільки робота таких фейкових чи пропагандистських медіа перебуває у правовому полі у США?
Д.Л.: Безумовно, незаконно брати чужий контент і перепрофільовувати його, як це робить DC weekly.org. Вони беруть зображення та ідеї з веб-сайтів, створених іншими людьми, і використовують їх, видаючи ці ідеї та зображення за власні. Але те, що щось є незаконним, не означає, що це легко контролювати. Інтернет - глобальна мережа, і, наприклад, Fox News має подбати про те, аби щось закрити, якщо його зображення та інформацію викрадають. І немає жодних припущень, що те, що робить DC weekly.org, вплине на прибутки Fox News. Тож це висока планка для будь-кого, аби дійсно йти за ними. І в будь-якому суді, і ви повинні мати докази того, хто насправді стоїть за цим. І навіть це важко зробити остаточно, щоб провести пряму лінію до однієї людини.
І.Ш.: У своїй роботі ви зосереджені на соціальних медіа, а якщо, наприклад, говорити про державні російські ЗМІ, такі як, наприклад, інформаційна агенція Sputnik? У них є веб-сайт, а також радіо, яке працює, наприклад, у Вашингтоні та деяких інших містах США. Чому цьому медіа дозволено працювати, чому воно не під санкціями?
Д.Л.: Це те, що є водночас хорошим і тим, що засмучує у США, - наші права за першою поправкою до Конституції (поправка гарантує свободу слова та ЗМІ у США - ред.). І ми хотіли б поговорити про незаконні кампанії дезінформації з Росії та Китаю. Але в обох випадках найбільш забезпеченою пропагандистською зброєю є державні ЗМІ. Тож у випадку з Росією - це Sputnik, RT та низка інших видань. RT свого часу був єдиним іспаномовним виданням у Латинській Америці, яке найшвидше розвивалося. Він дуже популярний не лише у Сполучених Штатах, але й на всьому Заході... Ці новинні видання мають гучний голос і велику аудиторію.
Як ідеться в повідомленні Державного департаменту США 18 січня, "маніпулювання іноземною інформацією та втручання в неї є загрозою національній безпеці США, а також їх союзників та партнерів".
"Авторитарні уряди використовують інформаційні маніпуляції, щоб подрібнити структуру вільних і демократичних суспільств. Вони маніпулюють соціальним дискурсом, спотворюють національні та міжнародні дебати щодо критично важливих тем і підривають демократичні інститути. Ця транснаціональна загроза вимагає скоординованої міжнародної відповіді," - зазначили в Державному департаменті.
Державний департамент США повідомив про запуск нового механізму боротьби із дезінформацією - "Систему протидії маніпуляціям інформацією з боку іноземних держав", яка, зазначають у Держдепі, "спрямована на вироблення спільного розуміння цієї загрози та встановлення спільного набору дій, за допомогою яких Сполучені Штати разом зі союзниками та партнерами можуть розробити скоординовані відповіді на маніпулювання інформацією та захистити вільні та відкриті суспільства".
Дивіться також:
