Об’єднана опозиція в особі «Батьківщини» і «Фронту змін» отримає на виборах найбільше голосів. Це засвідчило опитування Центру Разумкова, проведене наприкінці квітня, в якому соціологи досліджували ставлення громадян до об’єднання політичних сил.
Згідно з даними дослідження, якби парламентські вибори відбувалися цієї неділі, за єдиний партійний список «Батьківщини» і «Фронту змін» проголосували б 26,8% тих, хто має намір взяти участь у виборах. Натомість за провладну Партію регіонів готові віддати свої голоси 23,3%.
З інших політичних сил, «УДАР» Кличка готові підтримати понад 10%; Компартію – понад 7%, «Свободу» Тягнибока – майже 6%, «Україна, вперед!» Королевської – понад 5%, «Громадянську позицію» Гриценка – майже 3%, Народну партія Литвина – понад 1% тих, хто планує прийти на вибори.
Як випливає з результатів дослідження, в суспільстві існує чіткий запит на об’єднання опозиційних політичних сил. Позитивно цю ідею сприймає кожен третій – понад 33% опитаних. Негативно до об’єднання опозиції ставиться 13%, байдуже – 40%.
При цьому рішення партій «Батьківщина» і «Фронт змін» та інших політсил, що входять до Комітету опору диктатурі, про участь у виборах єдиним партійним списком і формування єдиного списку кандидатів на мажоритарних округах підтримали понад 30% опитаних.
Як кажуть, коментуючи результати дослідження, соціологи, ідея об’єднання опозиційних сил популярна. «Ідея приваблива насамперед для тих опозиційно налаштованих громадян, які ще не визначилися, за яку саме політичну партію їм голосувати», - сказав «Голосу Америки» заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.
А тому, хоча спільний рейтинг «Батьківщини» і «Фронту змін» наразі трохи менший, ніж сума їх окремих рейтингів, соціолог не виключає, що ситуація може змінитися. Якщо об'єднання діятиме ефективно, воно може повернути втрачених виборців (тобто тих, які голосували за ці партії окремо, але за спільний список голосувати поки що не хочуть). Більше того: опозиційна політсила з найвищим рейтингом може привабити нових виборців – з числа тих громадян, які налаштовані опозиційно, але вагаються, котрому саме з опонентів влади віддати свій голос.
Як прогнозують експерти, попри запит на об'єднавчі процеси, на ці парламентські вибори опозиція все-таки піде кількома колонами. Окрім великого об'єднання – «Батьківщини» і «Фронту змін» – самостійно брати участь у виборах збираються «УДАР», «Свобода», «Громадянська позиція». Наскільки виправдане таке рішення соціологічно? Чи правда, що, пішовши кількома колонами, опозиція зможе набрати більше голосів? Це твердження справедливе лише стосовно «УДАРУ» Кличка, – каже Міщенко з Центру Разумкова.
«Якщо говорити окремо про партію «УДАР» Кличка, то в неї дещо відмінний електорат від «Батьківщини» і «Фронту змін». І можливо, «УДАР» справді здатен привабити на свій бік частину виборців, які в силу тих чи інших причин не хотіли б голосувати за об’єднаний список на чолі з Тимошенко і Яценюком. До того ж Кличко поки що досить впевнено долає 5-відсотковий бар’єр.
Що ж до інших політичних сил, то їхні електоральні позиції не досить певні. «Свобода» балансує на межі 5%; різні опитування показують то трішки вище 5%, то нижче. Очевидно, вони й самі ще не визначилися, як їм діяти: чи йти самостійно, чи об'єднуватися. Мабуть, будуть визначатися ближче до виборів, коли буде остаточно ясно, наскільки великий у них електоральний потенціал. Особливо ж хистке становище у партії Гриценка «Громадянська позиція». Мабуть, їм, якщо в них істотно не зміниться рейтинг, варто з кимось об’єднатися. Бо якщо «Громадянська позиція» набере 3%, то вона просто не потрапляє до Верховної ради, і до того ж розтягує голоси опозиційного електорату», – сказав Міщенко «Голосу Америки».